У Німеччині знову розгорілися дебати щодо Bürgergeld для українських шукачів притулку. Питання, яке жевріло рік, загострив Маркус Зьодер у своєму інтерв’ю, яке він на 3 серпня дав телеканалу ZDF. Міністр-президент Баварії виступив за скасування соціальної допомоги Bürgergeld для всіх українців, які отримали прихисток у Німеччині за параграфом 24. Раніше коаліція Християнсько-демократичного союзу, ХСС та Соціал-демократичної партії Німеччини ухвалил рішення не надавати “громадянські гроші” лише тим, хто в’їжджає з України після 1 квітня 2025 року. Вони, як і біженці з інших країн, отримують лише виплати для шукачів притулку.
Зьодер заявив, що Bürgergeld є одною з причин, чому “так мало людей з України працевлаштовані” у ФРН, попри те, що вони здебільшого мають гарну освіту. Ця думка обурила і німецьких політиків, і українців. Тему почали активно обговорювати у німецьких ЗМІ та соцмережах. “Хоча дехто сумнівається, чи не повинен президент Володимир Зеленський бути вдячним Зьодеру? – написало видання Berliner Zeitung, – Зрештою, тиск може пришвидшити повернення кваліфікованих працівників (в Україну – ред.), інші критикують дебати як надто недалекоглядні та нелюдські”.
(Фото – Нана Морозова/Амаль Берлін)
“Неправильно як статистично, так і політично”, – Макеєв
5 серпня посол України у ФРН Олексій Макеєв у ранковому радіоефірі Deutschlandfunk та ввечері на Tagesthemen на телеканалі ARD, відповів на висловлювання окремих німецьких політиків щодо необхідності припинення виплат українцям, які отримали притулок у Німеччині. У виступі на радіо Deutschlandfunk, він назвав вимогу Зьодера “важкою для розуміння” та застеріг від того, щоб робити з українців “цапів-відбувайлів” за структурні проблеми німецької соціальної системи.
Зокрема він зазначив, що тема “бюргергельд”, на жаль, періодично стає предметом політичних спекуляцій у Німеччині. У дописі на власній сторінці у фейсбуці Макеєв звернувся до статистики: “Понад 1 млн українців знайшли захист у Німеччині і близько 70% з них – це жінки та діти. Але приблизно 34% українців вже працюють у Німеччині – платять податки, відкривають бізнеси та активно інтегруються в суспільство. Багато з тих, хто не працює, активно вивчає мову або здобуває необхідні кваліфікації”.
“Загальні витрати на Bürgergeld у Німеччині становлять €46 млрд, а частка українців у цій сумі – приблизно €6 млрд. Тобто робити з українців головну проблему – неправильно як статистично, так і політично”, – наголосив Макеєв.
(Фото – з персональної сторінки Олексія Макеєва у фейсбуці)
“За підсумками гарячих дискусій за ці два дні можна стверджувати, що температуру вдалося збити, – підсумовує дипломат. – Ні, в українських шукачів притулку не відберуть виплати і не скасують статус захисту. Але систему соціальних виплат будуть реформувати”. У своєму дописі Макеєв закликав українців звертатися до лідерів громади в регіонах, ділитися власним досвідом успішної інтеграції та повідомляти про проблеми, що існують. “Ми зберемося уже найближчим часом з представниками громади для наступного мережування і сформуємо позицію, яку я представлятиму і від вашого імені”, – запевнив Макеєв.
“Інтеграція відбувається не через залякування, а через залучення” – Бінерт
У коментарі медіахолдингу RND голова правління Альянсу українських організацій Олександра Бінерт зазначила: “Ті, хто зараз хоче скасувати соціальну допомогу для українських біженців, не розв’язують проблему – вони створюють нові”. Правозахисниця впевнена, що “інтеграція відбувається не через залякування, а через залучення”.
(Фото – з архіву Олександри Бінерт)
Бінерт зауважила, що багато українських біженців добре освічені, готові працювати й мотивовані. Водночас вони стикаються з серйозними структурними перешкодами: тривалими процедурами визнання дипломів, відсутністю або переповненістю мовних курсів, нестачею місць у дитячих садках і перевантаженими центрами зайнятості. Саме це стоїть на заваді працевлаштуванню, а не розмір соціальних виплат. Натомість доступ до соціальної допомоги, за словами Бінерт, жодним чином не суперечить бажанню працювати, навпаки. “Він дає змогу отримати в центрах зайнятості цілеспрямовані консультації, підвищення кваліфікації та сприяння у працевлаштуванні. Така підтримка є ключовим елементом успішної інтеграції”, – зазначила активістка.
Головний фактор – робота, а не соцдопомога
В Інституті економічних досліджень ifo в Мюнхені дійшли висновку, що біженці з України вибирають країну притулку не через високий рівень соцдопомоги, а через реальні шанси знайти роботу. Про це написало 5 серпня видання DW. Науковці опитали понад 3,3 тис. українців в Європі. “З’ясували, що різниця у рівні зарплат між країнами, наприклад, має у чотири рази сильніший вплив на вибір країни призначення, ніж відмінність у рівні соцдопомоги”, – йдеться у статті. Це означає, що соціальна допомога не відіграє жодної ролі, але вона не є головним фактором вибору.
Івонн Ґізінґ, заступниця керівника центру міграції та економіки розвитку інституту ifo, зокрема зазначає, що скорочення соціальних виплат має дуже незначний вплив на привабливість тієї чи іншої країни для біженців. “Натомість зменшення державної допомоги може в довгостроковій перспективі негативно впливати на інтеграцію”, – наголошує Ґізінґ.
DW запитало керівника Центру міграційних досліджень ifo про заходи, які мала б вжити Німеччина, щоб зберегти свою привабливість для українських біженців, які зацікавлені у працевлаштуванні. “Вирішальне значення мають швидка процедура підтвердження кваліфікації, доступне і відповідне житло, можливості працевлаштування, для якого не потрібне ідеальне знання німецької мови, і швидке розв’язання адміністративних питань”, – відповів Пану Путваара, посилаючись на інші дослідження, які раніше проводив інститут ifo.
(Фото – Нана Морозова/Амаль Берлін)
Фундаментальна помилка?
Активно обговорювати доречність виплати Bürgergeld українцям почали ще торік. У січні 2024-го Фрідріх Мерц, у той час лідер партії ХДС, заявив: “Напевно, було помилкою, що 2 роки тому ми вирішили, що українські біженці практично одразу отримуватимуть виплати Bürgergeld, а не допомогу для прохачів притулку”.
За пів року переглянути рішення щодо виплат, зокрема чоловікам призовного віку, закликав міністр внутрішніх справ Бранденбургу Міхаель Штюбген. “Немає сенсу говорити про надання Україні найкращої можливої підтримки та водночас субсидіювати українців, які втекли з країни”, – заявив тоді політик. Рішення про негайну виплату соцдопомоги шукачам захисту з України він назвав “фундаментальною помилкою”. Він також був упевнений, що допомога стала “гальмом для працевлаштування” українців у Німеччині. Заощадити мільярди на біженцях з України хотів і міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер. Він запропонував змінити їхній статус, щоб не виплачувати Bürgergeld. Натомість надати таку ж фінансову допомогу, як і іншим біженцям, але спростити процедуру реєстрації та дозволити одразу виходити на роботу. Тодішня урядова коаліція ідею розкритикувала.
