9 червня у Німеччині відбудуться вибори до Європейського парламенту. Саме він визначатиме, якими будуть пріоритети та політика ЄС на наступні 5 років, в тому числі політика щодо України. До нового Європарламенту оберуть 720 депутатів, з яких 96 – від Німеччини. Як проходитимуть вибори, що таке Wahl-o-Mat та як українці-громадяни ФРН визначаються з тим, за кого віддати свій голос, – читайте у матеріалі “Амаль Франкфурт”.
Застосунок-підказка
Валеріус Стет родом з міста Ромни на Сумщині, у Німеччині живе вже 24 роки. Половину з них – у статусі громадянина ФРН. Відтоді, як отримав німецький паспорт, чоловік бере участь у всіх виборах, що проходять у країні. І не просто як виборець, але й як член виборчої комісії в одному з районів Майнцу.
“На тій дільниці, де голосую, я також буду одночасно членом комісії на Євровиборах. Я постійно слідкую за політичною ситуацією в Німеччині, а обираючи кандидатів та партії, дивлюся, щоб їхні погляди були подібні до моїх”, – розповідає Валеріус.
Фото – з особистого архіву Валеріуса Стета
Цього року на 96 місць, які передбачені в Європарламенті для Німеччини, претендує понад 1,4 тис. кандидатів і кандидаток від 35 партій та політичних об’єднань. Фактично виборці обирають партії, а не конкретні персоналії.
“Є такий застосунок – Wahl-o-Mat. Він допомагає зрозуміти, яка партія тобі підходить. Перед виборами складається перелік найважливіших тез і проводиться опитування серед партій. У цьому застосунку ти можеш так само відповісти на тези, а потім порівняти свої погляди з відповідями партій. Наприклад, у мене найбільше співпадінь з FDP та CDU, а найменше – з партією Die Linke”, – пояснює Валеріус Стет.
Wahl-O-Mat – це популярний інформаційний сервіс про вибори та політику, розроблений Федеральним центром політичної освіти. Напередодні голосування ним користуються мільйони німців. Серед цьогорічних тез до Євровиборів є питання і про Україну. Зокрема, чи має вона стати членом ЄС та чи повинен Євросоюз надати їй більше зброї. А також – чи скасовувати санкції проти Росії. Виборці, яких найбільше турбують соціальні теми, можуть скористатися іншим застосунком – Sozial-O-Mat. А для тих, у кого пріоритетом є захист довкілля, створений сервіс KlimaWahlcheck.
Орієнтир – ставлення до України
Валеріус Стет уже визначився, за кого голосуватиме на виборах до Європарламенту: “Хоча в останні роки я підтримував FDP, цього разу віддам голос за CDU. Бо, на мою думку, FDP зараз дуже підкоряються урядовій більшості. Наприклад, коли CDU винесли на голосування питання, чи поставляти Україні ракети “Таурус”, то FDP проголосували проти, хоча казали, що вони за”.
Чоловік побоюється, щоб новий Європарламент не схилився в бік кремлівських інтересів. Зокрема, щоб значну кількість місць не отримала правоекстремістська партія AfD та ліві. “Вони можуть взяти разом десь близько 20%. Як приклад друзів Кремля з лівого політичного крила можна назвати Сару Вагенкнехт, яка, на мою думку, взяла найгірше від комуністів та фашистів. Зараз іде розхитування ЄС, росіяни роблять все, щоб зростала підтримка крайніх сил. Але все ж думаю, що основна маса депутатів Європарламенту залишиться вірною демократичним поглядам, і в парламент пройдуть сили, які підтримують Україну“, – зазначає Валеріус.
Для жительки Майнцу Тетяни Бастіан питання підтримки України також є одним з ключових на Євровиборах. Вона переконана: треба йти та голосувати, щоб добитися змін.
“Я бачу дуже великий сенс в тому, що ми повинні зараз голосувати, повинні вибирати новий вітер, як-то кажуть. Тому що партія SPD, яка зараз очолює німецький уряд, мені особисто взагалі не подобається. Найпростіший аргумент – це саме та партія, яка блокує постачання ракет “Таурус” в Україну”, – пояснює жінка.
Між “зеленими” та CDU
Тетяна Бастіан вперше братиме участь у виборах до Європарламенту. Хоча вона живе у Німеччині понад двадцять років та одружена з німцем, громадянство ФРН отримала нещодавно – у 2021 році. За словами жінки, довго не могла на це наважитися: “Поштовхом стала ситуація в аеропорту, коли мій чоловік з донькою стояли в європейський черзі на літак, а я – в іноземній. Після цього сім’я мене переконала, що час вже отримати німецьке громадянство. Але зараз я хочу повернути українське. Чула, що тепер є така можливість – мати одночасно український та іноземний паспорт”.
Фото з особистого архіву Тетяни Бастіан
До голосування на Євровиборах Тетяна готова. Вже знає, за кого поставить позначку у бюлетені: “Спочатку я розглядала дві партії – CDU та “Зелені”. Мені дуже подобається Анналена Бербок: те, як вона поводиться як політик, її ставлення до України. Однак я не в усьому поділяю погляди партії “зелених”. Зокрема, мене відштовхує їхня політика щодо транспорту, ідея повсюдного запровадження режиму Tempo 30. Я водійка автівки, і пересісти на велосипед, на жаль, не можу через давню травму руки”.
“Буду голосувати за CDU. Мій чоловік є членом місцевого осередку цієї партії, я знаю їхні цінності, бачу їхні справи. Це саме ті політики, які приходять до нас на проукраїнські мітинги в Майнці. І саме вони виступають за швидку поставку озброєння та взагалі будь-яку підтримку – фінансову, збройну, моральну – України. Звісно, мені як українці це до вподоби”, – пояснює Тетяна Бастіан.
Головне про Євровибори
Європейський парламент – єдиний у світі транснаціональний законодавчий орган, що обирається напряму громадянами. Кожна з 27 країн-членів ЄС організовує вибори на власний розсуд, спираючись на закони Євросоюзу. Цього разу у Німеччині вперше голосуватимуть молоді люди від 16 років: Бундестаг знизив виборчий вік. Така норма діє тільки ще у трьох європейських країнах – Бельгії, Австрії та Мальті.
У німецьких громадян є два варіанти, як віддати свій голос: прийти на виборчу дільницю за місцем проживання або ж зробити це поштою. У другому випадку треба заздалегідь подати відповідну заяву – тоді виборцю надсилають бланк для голосування та бюлетень додому. Цього року у Франкфурті-на-Майні зафіксували рекордний попит на голосування поштою: понад 100 тис. людей виявили бажання скористатися цією опцією.
За результатами виборів місця у Європарламенті розподіляють між партіями відповідно до кількості отриманих ними голосів. Саме євродепутати затверджують бюджет Євросоюзу та вирішують, як витрачати кошти ЄС, а також ухвалюють закони ЄС.
Довідково. Вибори до Європарламенту проводяться кожні п’ять років, починаючи з 1979-го. Цього року голосування у різних країнах ЄС відбудеться з 6 по 9 червня. Скільки місць у парламенті має конкретна країна, залежить від кількості її населення. Наприклад, для Німеччини це 96 депутатів. А такі маленькі країни, як Кіпр, Люксембург, Мальта, мають по шість місць. Загалом до парламенту оберуть 720 депутатів, які будуть представляти інтереси майже 450 мільйонів європейців.
Всі фото, за винятком підписаних, – Вікторія Черникова-Берездецька/Амаль Франкфурт
