За даними офісу омбудсмана України, Росія викрала майже 25 тис. цивільних людей. Багатьох з них таємно утримують в російських в’язницях і піддають тортурам. У Берліні відбулася дискусія #StimmeDerGefangenenUkrainer щодо кампанії повернення незаконно вивезених і заарештованих людей. Громадські активісти, журналісти та комунікаційники шукали варіанти, як можна допомогти полоненим.
Механізму звільнення цивільних немає
Насправді правозахисники не можуть назвати точну кількість цивільних, які потрапили під прес російської пенітенціарної служби. Багатьох з них взагалі утримували та досі тримають у нелегальних катівнях.
Людей затримували без будь-яких причин чи документації – просто викрадали з домівок, зупиняли на вулицях чи витягували з автобусів та авто. У більшості випадків без жодних причин для позбавлення волі. Жертви – пересічні громадяни, навіть не громадські активісти чи представники влади. Вчителі, лікарі, працівники заводів та ферм. Найбільше у зоні ризику – родичі військових.
Випадки незаконного затримання на окупованих територіях відбуваються чи не щодня. Іноді причиною можуть стати лишень наявність українського паспорта, українська мова спілкування – або просто людина опинилася не в тому місці в не той час. Рідним та друзям навіть не повідомляють про місцеперебування затриманих.
За свідченнями Спеціального доповідача ООН Еліс Джилл Едвардс, у російському полоні до цивільних застосовують тортури: їх допитують із застосуванням електричного струму, б’ють, імітують страти, ґвалтують. Багато з затриманих потребують медичної допомоги, є хворими, і не отримують життєво необхідних ліків.
Активістка Кріста-Марія Лебе на початку зустрічі повідомила німецьким журналістам, що наразі не існує правових механізмів повернення захоплених у полон цивільних осіб. Саме тому громадська організація “Віче” підтримала кампанію, спрямовану на поширення історій викрадених Росією мирних мешканців. У своїх соцмережах “Віче” звернулося до німців, щоб вони в приватному порядку писали звернення до посольства РФ з запитами щодо долі окремих людей. Для цього можна скористатися спеціальними листівками з портретами жертв.
Медійна ініціатива за права людини просить про сприяння
Анастасія Пантелєєва, голова напряму документування Медійної ініціативи за права людини, розповіла про створену мапу з місцями утримання українців. Інформація часто надходить лише від свідків злочину чи тих, кому вдалося вирватися з полону. Розроблена також спеціалізована система документування розслідувань I-DOC, яка дозволяє вибудовувати повноцінні кримінальні справи про порушення прав людини. Уже зібрано 112 документів, серед яких – свідчення про викрадення цивільних осіб російськими військовими під час окупації Київської, Чернігівської та Сумської областей.
Пантелєєва підтвердила, що російська сторона не надає правдивої інформації щодо таких затримань, а умови утримання людей просто жахливі. Оцінити стан жертв можна хіба під час так званих судів, які Росія вибірково влаштовує над бранцями. “Ми закликаємо міжнародну спільноту, представників посольств усіх країн у Росії моніторити та відвідувати судові процеси, контролювати стан здоров’я та доступ до правової допомоги цивільних українців та військовополонених”, — повідомила правозахисниця.
Німецька депутатка привертає увагу західного суспільства
Кампанію підтримала віцепрезидентка Європейського центру свободи преси та медіа Ребекка Хармс. “Агресор не дотримується жодних міжнародних правил, Женевська конвенція не сприймається Росією як документ, який необхідно виконувати, — говорить Хармс. — Але нам необхідно повернути цивільних. І найкраще це зробити за допомогою широкого кола громадськості або через дипломатів. Це необхідно зробити вже зараз, оскільки українське суспільство глибоко травмоване і потребує допомоги”.
Українська прокуратура наводить страшні факти. У Ягідному на Чернігівщині майже місяць в тісному підвалі без опалення та каналізації як “живий щит” тримали 368 дітей і дорослих. Наймолодшому заручнику тоді ледь виповнилося 1,5 місяця, найстаршому було 93 роки. Десятеро літніх людей померли.
Офіс Генерального прокурора України повідомив про підозру 156 російським військовим, причетним до незаконного утримання і знущання з цивільних. 35 окупантів засуджено за катування та жорстоке поводження.
“Нецікава тема” – треба шукати креативні шляхи
Експертка зі стратегічних комунікацій громадської організації Common Sense Communications Марина Говорухіна розповіла, що попросила одного відомого журналіста поділитися контактами закордонних медійників, яких могла б зацікавити тема українських полонених. І отримала відповідь, що медіа це загалом не цікавить. Адже мова не про героїв, не про якусь щемку історію, а про пересічних людей. Крім того, російсько-українська війна нині вже не на перших шпальтах світових газет – її потіснив конфлікт на Близькому Сході.
Проте Марина впевнена, що треба продовжувати працювати над розголосом і шукати шляхи, щоб голоси усіх постраждалих внаслідок дій росіян на території України були почуті. “Нам написав один з ув’язнених, що коли про нього вийшли статті, його почали менше бити. Тому навіть незначний розголос може спрацювати. Треба звертатися в російські дипломатичні відомства, писати листи та запити. За цих людей немає кому заступитися”.
З Мариною погоджується і представниця PR Army Анастасія Марушевська. За її словами, така складна кампанія – виклик для громадських та правових організацій: “Про цивільних ув’язнених мають пам’ятати, їхні історії мають бути почуті”.
Для привернення уваги до проблеми громадська організація Common Sense Communications запустила інформаційну кампанію, до якої доєднались правозахисники та активісти з України та Німеччини #StimmeDerGefangenenUkrainer. На сайті кампанії https://campaigns.commonsense.zone/ можна знайти історії ув’язнених українців, що потребують термінової медичної допомоги, та написати листа в посольство Росії на їх підтримку. Коли ці люди перестають бути невидимими та за них заступається світова спільнота, шансів на їх порятунок стає більше.
Читайте детальніше про кампанію – як ви можете допомогти цивільним бранцям Кремля.
