Оприлюднено дані масштабного соціологічного дослідження «”Біженці з України в Німеччині”. Відомо, що з лютого 2022 року по 23 лютого 2023 року в Центральному реєстрі іноземців зареєстрували 1 066 951 біженець з України, з них 771 тис. отримали §24 AufenthG, а 127 тис. попросили захисту.
Середній вік українських біженців 28 років. 77% дорослих приїхали до Німеччини без партнера, 48% приїхали з дітьми. Це 69% жінок і близько 31% чоловіків. Близько 357 300 дітей та молоді віком до 18 років, більшість дітей молодшого шкільного віку.
37% біженців з України хотіли б залишитися в Німеччині на тривалий термін. Ще 34% – лише до кінця війни.
Житлове питання
Майже три чверті всіх біженців з України проживають у приватних квартирах і будинках. Близько 25% з них живуть у родичів або друзів, які вже були в Німеччині. 17% біженців живуть у готелях або гостьових будинках. Лише 9% живуть у комунальному житлі для біженців.
Найбільше біженців прийняла земля Північний Рейн-Вестфалія – 224 тис., Баварія – 152 тис., Баден-Вюртемберг – 136 тис., Нижня Саксонія – 111 тис., Гессен – 81 тис.
Багато українських біженців досі живуть у тимчасових притулках. Людям доводиться тижнями або навіть місяцями очікувати на житло в спільних приміщеннях, які призначені лише для короткострокового первинного прийому.
Де ще приймають біженців?
Станом на лютий 2023 року Баварія та Саарланд повідомили, що їхні приймальні заповнені приблизно на 90%. Баден-Вюртемберг і Саксонія-Ангальт також заявляють, що їхні приймальні пункти «”працюють на повну потужність”.
У великих містах кількість місць майже вичерпана. У Берліні та Кельні , наприклад, заявили, що понад 90% доступних місць зайняті. У Лейпцигу теж вільного житла майже не залишилося. У Гамбурзі розшукують 5,3 тис. додаткових місць для житла.
Ще 20% об’єктів можуть прийняти біженців у землях Північний Рейн-Вестфалія та Рейнланд-Пфальц. У Нижній Саксонії заселені 65% можливого житла. І близько 50% у Гессені, Саксонії, Шлезвіг-Гольштейні та Тюрінгії.
Питання освіти
Згідно з опитуванням українських біженців, 22% дітей віком до трьох років і 59% дітей віком від трьох років відвідують дитячі садки.
Загальноосвітні та професійно-технічні школи Німеччини прийняли близько 204 тис. дітей та молоді з України. 91% сімей з дітьми шкільного віку зазначили, що хоча б одна дитина відвідує навчання. Найбільшою проблемою є брак вчителів і відсутність приміщень у школах. Усі федеральні землі найняли нових вчителів, зокрема повертали на роботу пенсіонерів.
У багатьох федеральних землях одні українські учні навчаються в звичайних класах, інші — в окремих інтеграційних. Багато українських школярів вже досить добре вивчили німецьку.
Багато дітей та молоді психологічно обтяжені війною, мають травми. Деякі сім’ї не планують залишатися надовго, тож є проблеми з мотивацією учнів. Численні дослідження показали, що учні в інтеграційних класах мають гірші оцінки, ніж однолітки, які відвідують звичайні класи.
Українські біженці на ринку праці
Частина українців, які приїхали до Німеччини з початком війни, знайшли роботу. За даними Федерального агентства зайнятості, кількість працівників з українським громадянством, які платять соціальні внески, зросла з 57 тис. до приблизно 125 тис. Близько 29 тис. осіб мали незначну зайнятість.
Працевлаштовані 17% біженців, від загальної кількості. Жінки рідше працевлаштовуються, ніж чоловіки – 15% і 22% відповідно. Жінки також рідше працюють повний робочий день, ніж чоловіки.
У середньому біженці з України мають дуже високий рівень освіти – як у порівнянні з іншими біженцями, так і в порівнянні із загальним населенням Німеччини. 72% вважаються “висококваліфікованими”, тобто мають вищу або технічну освіту.
Багато біженок раніше працювали в академічних, технічних або медичних професіях – тобто в сферах, де в Німеччині відчувається серйозна нестача кадрів. Дані консультаційних центрів показують, що багато українців хотіли б працювати вчителями чи медсестрами.
Водночас 21% працевлаштованих біженців прибирають чи сортують товари. 23% отримали висококваліфіковану роботу – викладають в університетах, чи займаються розробкою програмного забезпечення.
Лише 2% німецьких компаній працевлаштували принаймні одного біженця з України у третьому кварталі 2022 р. Найбільше робочих місць було у сфері послуг, виробництві та державному управлінні.
80% опитаних українців з дослідження “Біженці з України в Німеччині” лише трохи або зовсім не розмовляють німецькою; 50% відвідують мовні курси.
В онлайн-опитуванні Інституту Ifo серед українських біженців, троє з чотирьох респондентів заявили, що вони або вже знайшли роботу, або зацікавлені в роботі. Лише 10% респондентів заявили, що вони не зацікавлені або не мають можливості влаштуватися на роботу. Ще 16% хотіли б працювати, але оцінюють свої шанси на німецькому ринку праці як низькі.
