У Schiller-Bibliotek триває фотовиставка “Сімейні історії з України”. За щасливими моментами українських сімей до та після початку війни спостерігала харків’янка Галина Жучкова, яка мешкає зараз в Берліні.
“Ми бачимо радість і впевненість, які українці зберігають й до сьогодні”
– Мамо, а ви в школі ховалися у сховище?
– Ні, не ховалися.
– А чому, а якщо сирена?
– В наші часи війни не було.
– Як це?
(Микита, 7 років, діалог з мамою, Харків, 2025 р.)
Цей та інші щемливі тексти, але німецькою мовою, супроводжують фотографії, з яких складається виставка “Сімейні історії з України”. Українською герої фотопроєкту говорять до глядачів з паперових листів, які лежать на столиках у галереї Schiller-Bibliotek. Тут є й шафка з книгами українською.
Коли у 2022 році до Берліна почали приїжджати українці, бібліотека відреагувала миттєво. Українські видання можна було не тільки позичити тут, у Мітте. “Ми також змогли забезпечити українською літературою центр прибуття в Тегелі та шкільну бібліотеку, – говорить Фрауке Рауе, бібліотекарка та спеціалістка зі зв’язків з громадськістю. – Завдяки цій виставці ми бачимо сім’ї, які стоять за тими історіями, за якими ми стежимо в новинах. Ми бачимо радість і впевненість, які українці зберігають й до сьогодні. Ми дуже раді, що можемо показати цю частину українського життя тут, у бібліотеці”. “Все це – про Радість“
Син навчає тата грати на бандурі. Дідусь і бабуся бавляться з крихітним онуком. Братик радіє появі сестрички. Звичайний ранок в сім’ї, коли всі вдома і збіглися в одне ліжко. Миті ніжності, кохання, мрійливості та насолоди повсякденним зафіксувала харків’янка Галина Жучкова, яка мешкає зараз в Берліні.
Майже всі світлина на виставці зроблені у помешканнях харківських сімей ще до початку повномасштабного вторгнення. “Це звичайне наше життя, – пояснює фотографка. – Ви не побачите на них нічого нового для себе. Все це – про Радість. Радість один одному в сім’ї – хіба тут потрібні підписи? Хіба ця радість потребує географії? Вона однакова в усіх країнах. Вона є щастям”.
Для авторки цей проєкт став дуже особистим. Вона знає, як вони прожили ці роки і що відбувається з ними зараз. “Хтось воює – хто з 2014 року, хто з 2022-го, а хтось уже відвоював, – розповідає фотографка. – Комусь довелося в перші дні повномасштабного спасати малюків і з Харкова одній їхати з п’ятирічною та двомісячною дитиною більш як 5 тис. км до Європи. Хтось поїхав до іншої частини України. Хтось залишився в Харкові у 40 км від російського кордону. Деякі герої, з тих, то виїхав, вже повернувся в Україну, деякі навіть у рідний Харків”.
Ці фотографії є не тільки зворушливими спогадами. Вони розповідають про силу єдності та радість, що панували в українських родинах. Вони показують, що дає нам сили витримати сьогодні.
Про авторку
Галина Жучкова народилася й жила у Харкові до лютого 2022 р. Зараз мешкає в Берліні. Фотографка брала участь у близько 20 колективних виставках в Україні та закордоном. Три персональні виставки відбулися у Харкові. У доробку Жучкової також є і проєкт “Сильні голоси” про українських активісток в Берліні. Репортаж зі знімального майданчика тут.
Виставка “Сімейні історії з України” триває до 29 січня.
Години роботи: з понеділка до суботи – з 10:00 до 19:30, у неділю – з 12:00 до 18:00.
Адреса: Schiller-Bibliotek – Müllerstraße 149, перший поверх, 13353 Berlin.
Проєкт реалізували за підтримки CRISP – Crisis Simulation for Peace e. V., Open Platform e.V., CineMova Ukrainian Empowerment Network e.V., Альянсу українських організацій та Берлінського регіонального центру політичної освіти.https://www.facebook.com/share/1DjEk3tDvm/
Фейсбук фотографки тут. Інстаграм тут.
Фото надала Галина Жучкова.
