Напустила туману: спеціально для Берліна японка створила скульптури з імли

У Новій національній галереї – виставка скульптур, яку не можна пропустити. Адже ці скульптури – з туману. Проте тут встановлені таблички “вхід – на свій страх і ризик”, а мистецькі твори “живуть” лічені хвилини. За завісу імли зазирнула журналістка “Амаль Берлін” Нана Морозова.

Вісім хвилин тут і ніде

До 14 вересня Новій національній галереї Берліна триває виставка Фудзіко Накаї, японської художниці, яка створює скульптури з туману вже як 55 років.

Для берлінської експозиції обрали красиве й затишне місце – Сад скульптур просто неба, що у західній частині Нової Національної галереї. На площі 10 тис. м² серед дерев та кущів розташовані твори сучасних європейських митців та мисткинь, зокрема Анрі Лорана, Бернгарда Гейлігера, Вольфганга Маттеєра та Рене Сінтеніси й Алісії Кваде.

Тут є і фонтан з нещодавно реставрованою скульптурою американця Девіда Блека – Skypiece.

Щодня крім понеділка на початку кожної години (з 11:00 до 17:00, а у четвер – до 19:00) відкритий сад занурюється у мінливий туман. Першими він вкриває кам’яні плити під ногами. Потім огортає чагарник під деревами, і досить швидко у білій завісі зникають, немов розчиняються, і скульптури, і рослини, і люди.

(Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін)

Втім, жоден прогноз не зможе знищити задум Фудзіко Накаї. Адже мінливість природи та її взаємодія з людиною є його невіддільною частиною. Вода, вітер, вологість повітря, хмари у небі та туман у саду – все за нових обставин набуває нового значення. А той, хто споглядає, може ввжажати туман дивом, жартом чи “чорнилом” для сучасного вірша-хокку.

Навіть те, що туман запускають лише на 8 хвилин, теж має глибокий сенс. Краса і час швидкоплинні, а зв’язок між реальним та уявним крихкий. І ніщо не вічне, хіба що зміни.

Пригоди води

Творчість Фудзіко Накаї балансує на межі мистецтва та інженерії. І хоч матеріалом для її скульптур слугує туман – холодний і чистий, але він все ж таки штучний. Щоб утворити завісу з летючих водяних крапель, рідину подають у мережу труб з багатьма форсунками. Залежно від масштабності проєкту, їх може бути від десяти до кількох тисяч. Проходячи під великим тиском через сопла з отворами у долі міліметрів, вода перетворюється на справжнісінький туман.

Технологію створили спеціально для Накаї ще у 1969 році. Відтоді, коли її перша туманна інсталяція для Pepsi на всесвітній виставці Expo-1970, увійшла в історію мистецтва, Накая возила свої тумани по всьому світу. Тисячі людей прагнули зануритися у туман, де час немов зупиняється. Де знайоме видається ледь впізнаваним, недосказаність інтригує, а загадкова романтична атмосфера збуджує уяву і загострює почуття. Огортаючи імлою будівлі та мости в урбанізованій Європі та Америці, вкриваючи туманом розрекламовані пейзажі Таїланду чи Мальдівських островів, мисткиня підкреслювала крихку красу світу так, як це вміють японці – просто та делікатно.

(Фото – Fujiko Nakaya in ihrer Nebelskultpur im Skulpturengarten der Neuen Nationalgalerie, 2025, © Neue Nationalgalerie – Stiftung Preußischer Kulturbesitz / David von Becker)

Природою води Фудзіко Накая зацікавилася не випадково. Адже її батьком був ніхто інший як японський науковець Укітіро Накая. Прославлений дослідник снігу, льоду та низьких температур, він першим у світі “виростив” штучну сніжинку. Тоді, у 1936 році його дочці, майбутній мисткині, було три роки. Фудзіко зростала в оточенні досліджень, розмов і роздумів про воду у різних агрегатних станах. Але це була не тільки мова цифр та креслень, адже японцям притаманно бачити поезію у буденних речах. Професор Накая часто говорив, що сніжинки – це ієрогліфи, послані з небес, що лід треба слухати, якщо хочеш щось про нього дізнатися. І що потрібно бути покірним і віддатися природі, щоб природа заговорила.

Коли прийти, як рухатися, як фотографувати

Говоритимуть з вами туманні скульптури чи ні – дізнаєтеся на виставці. А щоб уникнути розчарувань, травм і невдалих кадрів, скористуйтеся такими порадами.

Вхід

У будні людей менше. Але зважайте на те, що під час перформансу двері у Сад скульптур закриті. Тому прийти у Нову Національну галерею потрібно заздалегідь, а у сад зайти хвилин за десять до початку. Перформанс відбувається щодня крім понеділка на початку години (з 11:00 до 17:00, у четвер – до 19:00). Якщо запізнилися, можна подивитися на виставку через скло сусідньої зали або зверху – з тераси (вона знаходиться позаду музею).

Вода

Попри поважний вік – 15 травня її виповнилося 92 роки – Фудзіко Накая особисто приїжджала в німецьку столицю, щоб наглядати за підготовкою виставки. Труби для подачі води проклали вздовж стін, що оточують сад, та трохи приховали у чагарниках. Перечепитися через них цілком можливо, але лише якщо ви будете пересуватися у тумані навмання. Вода, до речі, питна, водопровідна, якістю якої, як відомо, берлінці дуже пишаються.

Як рухатися

Оголошень українською немає, на двох-трьох табличках англійською написано, що вхід – на ваш страх і ризик. Отже, найкраще – зайти до саду, роздивитися навкруги – що і де знаходиться, вибрати місце і чекати. Трохи на відстані від скульптур, фонтану, дерев, лавочок та інших людей, якщо це можливо.

Якщо день буде без вітру, туман скриє все навколо і ви опинитеся у “молоці” без жодного орієнтира (ненадовго). Тому – не поспішайте за вдалим кадром, не робіть різких рухів, зачекайте, доки туман почне осідати, дуже скоро ви зможете бачити хоча б голови і плечі дорослих навколо. Дітей буде чутно, але не завжди видно (ще якийсь час) як і лавочок і горизонтальних скульптур. Тому все одно пересувайтеся повільно і дуже обережно. А якщо маєте свою малечу – тримайте за руки. Плити на підлозі будуть вологими і де інде слизькими, тому зважайте на це.

Як фотографувати

Одного перформансу буде замало. Повертатися до магічного саду, ймовірно, захочеться знову і знову. Тому вперше, спробуйте насолодитися моментом і зробити декілька пробних фото чи відео. Але це не дозволить зануритися в атмосферу та зафіксувати відчуття й думки. Після закінчення – подивіться експозицію музею і повертайтеся за 40-45 хвилин.

Організатори виставки попереджують, що дрібний водяний туман може впливати на електронні пристрої. Проте з досвіду команди “Амаль Берлін”, можемо сказати, що наші телефони не постраждали.