Німеччина обрала консерваторів – з рекордною від моменту об’єднання явкою 82,5%. На дострокових виборах до Бундестагу, що відбулися в неділю, 23 лютого, переміг союз ХДС/ХСС. А отже, Фрідріх Мерц – новий канцлер ФРН і саме він формуватиме майбутній уряд.
Правопопулісти з “Альтернативи для Німеччини” також святкують свій рекордний результат. Вони отримають чимало місць у залі парламенту, але, що найважливіше, жодного крісла у майбутньому кабінеті міністрів.
Чорно-червона коаліція з переможця і переможеного
За попередніми даними, блок ХДС/ХСС набрав 28,5% голосів – найбільше з-поміж інших політсил, але менше ніж очікував. Напередодні виборів у союзі заявляли про мету у щонайменше 30%. На думку соціологів, опитаних Tagesschau, це все наслідки ліберального шляху Ангели Меркель. Фрідріх Мерц, її внутрішній опонент протягом усього політичного шляху, повернув партію на більш консервативні (за мірками європейської демократії, навіть у дечому праві) рейки, але йому не вистачило часу переконати виборців.
У новому, скороченому на понад сто крісел, парламенті ХДС/ХСС отримає 208 місяць – більше, ніж вони мали до цього. Сформувати кабінет міністрів Мерц сподівається до Великодня, 20 квітня. У своїх соцмережах він зазначив, що “Європа чекає на Німеччину”, а сам він прагне сформувати уряд, який “представлятиме все населення ФРН”.
На щастя, це далеко від правди – особливо для земель колишньої Східної Німеччини, де подекуди рівень підтримки АдН сягав 46%. Лідер консерваторів чітко пообіцяв: жодного союзу з правопопулістами, а отже – вони не отримають місця в уряді.
Натомість попереду в Мерца важкі переговори з соціал-демократами. Він вже підтвердив, що хотів би бачити наступну коаліцію саме “чорно-червоною” – без участі “Зелених”, з якими у ХДС/ХСС суттєві розбіжності.
Партія Олафа Шольца програла, отримавши 16,4% голосів виборців – історичний мінімум. Чинний ще кілька тижнів канцлер взяв провину за цю поразку на себе. Але, навіть програвши, СДПН залишиться у владі – 120 депутатських мандатів потрібні Мерцу, аби створити нову керівну коаліцію.
Фото -facebook.com/olafscholz
Утім, із ким Мерцу доведеться вести переговори про коаліцію – невідомо. Шольц самоусунувся, заявивши, що він не буде ані учасником діалогу із лідером ХДС, ані міністром в його уряді. Ймовірно, найближчим часом соціал-демократам доведеться обрати нового очільника – не виключено, що ним стане міністр оборони Борис Пісторіус, найпопулярніший нині німецький політик. Звісно, якщо погодиться.
Крайні праві та крайні ліві
У АдН – друге місце і рекордні для партії 20,8% голосів виборців, або 152 місця в парламенті. Неділя стала днем тріумфу Аліс Вайдель, якій від минулих виборів вдалося подвоїти результати політсили. Вона навіть згадала, як Мерц обіцяв удвічі скоротити рейтинги АдН – але ось, сталося протилежне. Нині Вайдель впевнена: вже за кілька років її партія стане найпопулярнішою у Німеччині.
А зараз Вайдель простягає руку дружби Мерцу і хоче створити із ним коаліцію. Вона заявляє, що Союз скопіював значну частину своєї передвиборчої програми з АдН, тому співпраця “не потребує жодних компромісів”. І обіцяє й надалі голосувати разом із ХДС/ХСС щодо важливих для політсили питань.
Скрін з відео
Утім, у Мерца обіцянки зі справами поки не розбігаються: за підрахунками журналістів, перед виборами лідер ХДС щонайменше 23 рази публічно заперечував можливість співпраці з крайніми правими, відкидає цю можливість він і нині. За його словами, АдН може “скільки завгодно простягати руку”, але його партія має з нею протилежні погляди, зокрема на Європу і Росію.
Але Вайдель пророкує, що довго їй на наступні вибори чекати не доведеться – і коаліція Мерца, якою б вона не була, без неї розвалиться менш ніж за чотири роки. Бо німці обрали зміни, вважає лідерка АдН. “Вони хочуть змін у міграції, вони хочуть мати безпечні кордони. Вони хочуть, щоб ми знизили податки, бюрократію, знизили ціни на енергоносії”. На її думку, усе це Союз не зможе проштовхнути спільно з СДПН.
Переможними стали вибори й для Лівої партії, якій соцопитування довго пророкували поразку і фінал поза 5%-м бар’єром. Утім, нещодавнє голосування у Бундестазі щодо посилення міграційної політики мобілізувало лівий електорат. Політсила фінішувала з результатом 8,8% – ба більше, стала лідером за кількістю голосів у Берліні.
Лідер Лівої партії Ян ван Акен вже пообіцяв, що наступний федеральний уряд матиме справу з сильною лівою опозицією: парламентською групою з чітким акцентом на соціальній справедливості, доступній орендній платі та цінах. “Ми не дамо владі спокій і тиснутимемо на неї, поки вона нарешті не запровадить більше соціальної політики”.
Політологи відзначають ще одну тенденцію: ліві та правопопулісти показали найкращі результати серед молодих виборців. Так, ліві отримали 24% голосів серед тих, хто молодше 30 років, АдН – 21%. У Зелених – лише 12%.
Трійка лузерів
Зелені фінішували четвертими зі своїми 11,6% голосів виборців – а отже, їхня група у парламенті поменшає на 33 крісла. “Ми не зазнали краху”, – заявив після оголошення попередніх результатів співголова політсили Роберт Габек. Утім, із цим можна посперечатися.
Фото – facebook.com/B90DieGruenen
Зелені не потрібні у новому уряді – Мерц не воліє домовлятися з двома політсилами. Йому достатньо СДПН, а з Зеленими у Союзу виникне забагато проблем. Ще у день виборів лідери Зелених прямо говорили про готовність до співпраці й формування коаліції, але у ХДС/ХСС їхню пропозицію відкинули. За день після виборів Габек заявив, що він не хоче більше обіймати жодну важливу політичну посаду і складає функції керманича політсили.
Вільні демократи також провалилися на цих виборах – і єдині з колишньої коаліції не здолали 5%-й бар’єр. Іронічно, адже саме лідер Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер де-факто і став причиною передчасних виборів – саме його позиція і його звільнення спричинили розвал “Світлофору”.
Зрештою Лінднер оголосив про свою відставку. “Зараз я відходжу від активної політики”, – написав він у соцмережах.
Але найбільша лузерка цих виборів – Сара Ваґенкнехт. Її партія отримала 4,972% голосів виборців. Політсилі не вистачило лише 13 тис. голосів, аби потрапити до парламенту.
