Вероніка Деннінгер – німецька адвокатка у сфері міграційного права. Вона має 18 років досвіду роботи в юридичній сфері в Німеччині. Останні 13 років консультує інституції пострадянських країн щодо проведення реформ. З початком повномасштабної війни в Україні Вероніка одразу взялася допомагати біженцям, адже сама родом із Хмельницького і закінчила школу та навчалася на юридичному факультеті в Києві. До Німеччини переїхала з батьками у 1996 році. Минулого року Вероніка відкрила власну юридичну фірму Reboot Legal в Берліні, консультує біженців і мігрантів та активно веде сторінку в інстаграмі rechtsanwaeltin.denninger. Серед її клієнтів — і студенти, і бізнесмени, далекобійники, науковці та люди мистецтва з усього світу, які хочуть отримати право на проживання в Німеччині.
Наталка Якимович зустрілася з Веронікою Деннінгер, щоб дізнатися про перспективи українських біженців залишитися в забюрократизованій Німеччині.
“Німецький адвокат несе відповідальність за пораду”
Які помилки найчастіше роблять люди, звертаючись за юридичною допомогою в Німеччині?
Для початку хочу сказати, що в Німеччині немає поділу на юристів (консультації) та адвокатів (представництво в кримінальному суді), як у багатьох пострадянських країнах. У Німеччині існує практично “монополія” адвокатів на юридичні консультації та представництво в суді. Усі, хто консультує вас у Німеччині за гонорар, має бути адвокатом (Rechtsanwälte), зареєстрованим в реєстрі адвокатів. Якщо імені там немає, то ви заплатили за нелегальну юридичну послугу, за яку ніхто не несе відповідальності. Німецький адвокат завжди несе відповідальність за свою пораду, навіть якщо він дав її п’яним у барі о 5-й ранку, і він застрахований на великі суми (від €250 тис.) від своїх помилок. Якщо клієнт або людина в барі зазнав збитків через неправильну пораду, то страхова компанія їх відшкодує.
Українці зараз здебільшого перебувають у Німеччині під захистом 24-го параграфа або зі статусом Duldung. Чи потрібна їм консультація в адвокатів?
Нас підключають, коли щось пішло не так, або є бажання чи необхідність змінити статус. На жаль, часто люди звертаються за допомогою тоді, коли ситуація вже критична або безнадійно зіпсована. Наприклад, отримали відмову, бо неправильно подали заяву або надали неправдиві дані. У Німеччині важливо, щоб кожен папірець був на своєму місці, тут будь-яке упущення може затягнути справу на місяці, а то й роки.
“Бюрократія – це засіб від свавілля”
Фото – Dr. Veronika Denninger/Єлизавета Самсонова
В українців багато скарг на німецьку бюрократію?
Мені це складно зрозуміти, адже якщо ви виконуєте умови для отримання певного дозволу на проживання, все робите правильно, вам його надають – і надають без хабаря і не через “знайомства”. Далеко не у всіх країнах світу така прозорість процесів. Я можу сказати, що 99% клієнтів, які приходять до мене з гучною скаргою чи претензією до міграційної служби, банально зробили помилку, роблячи все самі після “консультацій” у чатах або за допомогою некваліфікованих “допомагаторів”. Добре, що надалі вони готові довіряти експертності. У Німеччині є крилата фраза: “Бюрократія – це засіб від свавілля”. Тобто що краще регулювання, що чіткіші правила та інструкції, то менше ймовірності свавілля з боку держорганів.
Але ж німці теж часто скаржаться на бюрократію.
У мене такі скарги викликають посмішку, бо я знаю, як це буває в інших країнах. Коли я працювала в консульстві ФРН у Кейптауні, до мене приходили на прийом німці, які живуть у ПАР, то найчастіше вони говорили: “Дарма ми лаяли німецьку бюрократію, ми тоді ще не знали африканської бюрократії”. Німеччина – це не країна для незаконних “схем”, тут усе рано чи пізно випливає. Якщо ви порушуєте закон, це можуть виявити й через кілька років. Я допомагаю людям розв’язувати їхні проблеми в межах закону. Спроби “обійти” закон завжди створюють більше проблем.
“Міграція – довгий і важкий процес”
Що вас найбільше вражає в роботі з українськими клієнтами?
Дивує те, що багато хто сподівається на авось. Що в Німеччині раптом ухвалять закон або якесь рішення – і це розв’яже усі їхні проблеми. По-перше, у демократіях раптом нічого не ухвалюють, для цього потрібен довгий політичний і суспільний дискурс. Швидко робиться все в диктатурах. По-друге, з огляду на актуальне німецьке міграційне право, найкращі шанси залишитися в Німеччині довгостроково мають люди, які почали в Німеччині навчатися, працювати або за сімейними обставинами (наприклад, стали чоловіком або дружиною чи батьком громадянина ЄС). Тому в моїй практиці я допомагаю клієнтам зрозуміти їхню конкретну та індивідуальну правову позицію, прокладаю для них шлях для зміни параграфа і проводжу їх за руку до їхньої мети. Міграція – довгий і важкий процес. Краще починати його з самого початку правильно.
А якщо про біженців говорити?
Різні люди приїхали. Хтось вчить мову, проходить курси, будує плани, а хтось чекає моменту, щоб повернутися додому. Але мене вражає здатність українців адаптуватися до викликів. Це така мужність прийняти реальність і діяти, навіть коли ти в новій країні, без мови, з професією, яку тут ніяк не можеш застосувати. Я захоплююся багатьма своїми знайомими. А ще мені дуже подобається, як себе проявив український бізнес. Це такі ризиковані, впевнені та креативні люди.
Що б ви порадили тим, хто хоче залишитися?
Німецька система цінує професіоналізм і стабільність. Думаю, краще навіть у дорослому віці витратити три роки на навчання аусбільдунг – я завжди за навчання. Працевлаштування з дипломом, який тут не визнають, можливе й отримання трудової посвідки на проживання можливе. Але якщо говорити загалом, то з європейською освітою у вас буде інше життя й інші можливості мобільності в ЄС. Головне – це адаптація та готовність до навчання. Це ж стосується низько кваліфікованих працівників. Я знаю жінку, яка прибирає у чотирьох кав’ярнях у Берліні, щоб забезпечити себе і дитину. Вона навіть мову вже добре знає. Хороша жінка з українського села, працьовита і чесна. Але в неї навряд вийде переоформити статус без додаткового навчання.
“У німців є досвід повернення біженців додому”
Але ж Німеччина наче потребує додаткових працівників і чимало коштів вже витратили на біженців – наприклад, на їхні інтеграційні курси та навчання.
Зараз ми можемо робити тільки припущення. Індикатором може послужити актуальна політична дискусія про повернення сирійських біженців, оскільки режим Асада в Сирії вже впав. Але, знову ж, ми не знаємо, які політичні настрої будуть у Німеччині після закінчення війни в Україні. Проте я впевнена, що ті, хто вивчив мову, почав навчатися, знайшов роботу або відкрив бізнес і встиг поміняти 24-й параграф (який належить до гуманітарних дозволів на проживання) на робочу чи навчальну візу, залишаться. У німців є досвід повернення біженців додому, так само депортації людей з інвалідністю тощо. У ФРН залишилося зовсім небагато біженців з країн колишньої Югославії, наприклад.
Подавати заяви на робочі візи можуть тільки висококваліфіковані працівники іноземці?
Ні, є винятки і для мало- та низькокваліфікованих працівників – це, наприклад, водії автобусів або збирачі врожаю. Ці винятки прописані в положенні про доступ іноземців до ринку праці. Але у вас немає такої можливості, якщо у вас вже є вища освіта. Ви отримаєте право на проживання, тільки знайшовши кваліфіковану роботу.
У мене є клієнти – пара. Вона – кваліфікований фахівець із вищою освітою, але працює асистенткою для дітей інвалідів. У Німеччині це некваліфікована робота, яку опановують за 12 тижнів навчання. А в нього немає освіти в Україні, але він тут кладе плитку. І це в Німеччині кваліфікована робота, на неї навчаються 3 роки. Тому наразі ані він, ані вона не можуть отримати трудову посвідку на проживання. Хоча обидва працюють і нормально заробляють. Я розробила для них індивідуальний план дій для того, щоб залишитися в Німеччині.
“Розмовляйте з роботодавцями”
Фото – Єлизавета Самсонова
Які проблеми можуть виникнути у процесі зміні статусу з тимчасового захисту на робочу візу?
Підтвердження кваліфікації та відповідність вимогам німецького імміграційного законодавства. Наприклад, якщо людина працює і має контракт, але її умови роботи не відповідають вимогам імміграційного законодавства, це стане проблемою. Якщо ваша зарплатня, наприклад, навіть трохи нижча за стандарт в професії. А так, на жаль, часто трапляється.
Що ви рекомендуєте в таких випадках?
Розмовляйте з роботодавцями. Переважно всі готові підкорегувати умови роботи й навіть підняти зарплату, якщо це потрібно, щоб людина залишилася. На жаль, таке трапляється, що мігрантам платять менше. Це стосується не лише українців. Фахівці з Індії та інших країн, які також є моїми клієнтами, теж стикаються з такою ситуацією.
Як багато у вас безнадійних звернень?
Небагато. Відсотки три. Часто клієнти приходять на консультацію і дивуються, які в них все ж є шанси, про які вони не знали. Звичайно, кваліфікований міграційний адвокат може показати вам можливості, про які ви в інтернеті ніколи не знайдете інформацію. Мене дуже тішать консультації, з яких клієнт виходить окриленим!
