Митці створили аудіо для мандрівки найпопулярнішим берлінським автобусним маршрутом 100, який прямує з Александерплац до Цоологішер Гартен. Звукову виставу можна послухати на сайті: busthatneverarrives.com Тож знайдіть трохи часу і просто покатайтеся в автобусі з навушниками, визираючи у вікно.
Створено ГО “Віче”
“Берлін є історичним епіцентром трансформації, що пропонує унікальне тло для мистецьких досліджень. Історія міста як місця поділу та возз’єднання, складної соціально політичної системи та пошуків водночас і стабільності, і оновлення віддзеркалює досвід тих, хто будує нове життя в умовах невизначеності. Бути громадянином Берліна означає брати участь у безперервному діалозі між минулим і сьогоденням, страхами і мріями. Іноді наш зв’язок з країною, з якої ми приїхали, набагато сильніший, ніж відчуття приналежності та присутності в новому місці”, – написала про проєкт одна з його ініціаторок Катерина Тарабукіна.
Другою кураторкою проєкту є Єва Якубовська. До речі, зараз в Інституті Пілецького, біля Бранденбурзьких воріт, триває нею ж створена виставка “Стус” про життя та творчість відомого дисидента та поета. Докладніше про це – у нашому матеріалі за посиланням.
Проєкт став можливий завдяки співпраці ГО “Віче” з Міністерством культури Польщі, Польським інститутом архітектури та урбаністики та Інститутом Пілецького.
5 митців – 34 хвилини аудіо
Проєкт створили п’ятеро митців: Катаржина Лукасевич, Анна Івченко, Кирило Шум, Юнь Сюань Ян та Василиса Щоголева. Твір багатомовний, проте більшість текстів звучить англійською.
Катажина Лукасевич – польська мисткиня, яка цікавиться людським і соціокультурним середовищем і часто використовує антропологію у своїх дослідженнях. Вона здобула ступінь магістра кіношколи в Лодзі, ступінь магістра в Інституті польської культури та ступінь бакалавра педагогічного факультету Варшавського університету зі спеціалізацією на культурній анімації. Під час роботи над проєктом вона цікавилася повсякденним життям НДР та історією Берлінської стіни.
У звуковому спектаклі уривки своїх щоденників представила Василиса Щоголєва – архітекторка і художниця з Харкова. Останні роки вона буквально працює у потягах між Берліном і Харковом.
Українська художниця та музикантка Анна Івченко у своїй практиці фокусується на темах колективної та особистої пам’яті, екологічних та політичних проблемах, прагнучи відновити втрачені зв’язки та переоцінити існуючі процеси та структури.
Юнь Сюань Ян – мисткиня з Тайваню, яка зараз живе в Берліні. Створюючи відеоінсталяції, вона рухається зі Сходу на Захід, повільно шукаючи відповіді в культурі, досвіді, пам’яті та часі, щоб зробити щось краще.
Також до проєкту долучився український електронний музикант Кирило Шум.
Фото до статті – Олена Гроза
