Рік тому федеральний міністр праці Губертус Хайль запустив Jobturbo – програму, спрямовану на збільшення рівня працевлаштування біженців. Передусім саме українців, адже рік тому роботу мав лише кожен четвертий шукач притулку з України.
Станом на липень 2024 року рівень зайнятості біженців з України становив 29,4% (для порівняння, серед біженців з інших країн – 44,6%). Порівняно з жовтнем 2023 року цей показник зріс на 5,1% – аж ніяк не схоже на “турбо”.
“Повна нісенітниця” чи позитивна динаміка?
Кількість біженців з України, які нині працюють у Німеччині, за рік зросла на 71 тис. Загалом нині працевлаштовані вже 266 тис. шукачів притулку з України, з них 113 тис. сплачують соціальне страхування.
Водночас канцлер Олаф Шольц наголошує, що на роботу мають вийти значно більше біженців. “Звичайно, грає роль і думка про те, що ми не хочемо підтримувати неробство за гроші платників податків”, – констатує він. За словами Шольца, дані Федерального агентства зайнятості говорять самі за себе: без додаткових іноземних працівників кількість зайнятих у Німеччині за останні 12 місяців скоротилася б. Водночас співробітники центрів зайнятості зізналися в інтерв’ю Die Welt, що у них ніколи не було ідеї назвати програму Jobturbo, тому що це “повна нісенітниця”.
Олаф Шольц на зустрічі, присвяченій першій річниці Jobturbo
Проте у Нюрнберзькому інституті дослідження ринку праці (IAB) вбачають у результатах програми певний позитив. Адже інтеграція біженців на ринок праці все ж покращилася, попри “складні економічні умови”.
Представник Інституту зауважує: насправді програма Jobturbo мала певний вплив лише протягом останніх п’яти місяців, оскільки зима “була важким часом” для працевлаштування. Він також прогнозує, що рівень зайнятості серед українців до кінця року сягне 35%, серед біженців з інших країн – 48%.
Причини повільної інтеграції українців
Є низка причин, чому інтеграція біженців на ринку праці не покращується. З одного боку, економічна слабкість та збільшення рівня банкрутств серед німецького бізнесу.
Відсутність економічного зростання також впливає на попит на робочу силу. За даними Der Spiegel, за останні два роки кількість вакансій впала приблизно на 20%.
З іншого боку, імміграція до Німеччини також є вирішальним фактором. За даними імміграційного моніторингу IAB, із січня до липня 2024 року до Німеччини прибуло близько 710 тис. осіб. Більшість із них (18%) приїхали з України. А наплив знижує рівень зайнятості, адже повинен минути деякий час від моменту прибуття до працевлаштування. Крім того, через наплив частка біженців з України, які отримують допомогу для громадян, майже не змінилася з моменту початку роботи Jobturbo.
В органах влади теж бракує кваліфікованих кадрів
Крім того, брак кваліфікованих кадрів в органах влади є гальмом для створення робочих місць. Про це в інтерв’ю Tagesschau заявила Кетлін Екснер, власниця пекарні.
“Ми регулярно отримуємо заявки від біженців. Ми регулярно їх працевлаштовуємо, супроводжуємо та підтримуємо”, – каже жінка. Вона критикує непродуманість Jobturbo, адже у самих Агенств з працевлаштування замало кадрів для її реалізації – і це сповільнює наймання біженців.
Директорка перукарні Neue Linien у Бранденбурзі-на-Гафелі Жанетт Луке її підтримує. Вона додає, що процес найму кваліфікованих працівників часто займає багато часу і що комунікацію між компаніями та Агентством з працевлаштування можна було б покращити.
“Якщо Jobturbo продовжуватиметься такими темпами, мине близько 10 років, поки всі українці будуть на роботі”, – говорить Штефан Штраке, речник парламентської групи Союзу з питань ринку праці та соціальної політики.
