Вікторія Черникова-Берездецька/Амаль Франкфурт

У Німеччині вийшли на роботу понад 250 тис. українських біженців

Федеральне міністерство праці (BMAS) представило бюджетному комітету Бундестагу новий звіт про працевлаштування українських біженців у Німеччині. 

“Попри поточний слабкий економічний розвиток, зайнятість громадян України, а також людей з основних країн походження біженців, значно збільшилася”, йдеться в документі, який отримало у розпорядження видання Spiegel

Згідно зі звітом, у червні 2024 року в Німеччині було працевлаштовано близько 259 тис. українців, що на 69 тис. більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

З них 207 тис. працювали за наймом і сплачували внески на соціальне страхування, решта були працівниками лише частково. 

У червні 2024 року рівень зайнятості громадян України становив 28,9 % (проти 23,4% торік). 

З жовтня 2023-го до серпня 2024-го працевлаштувалося близько 55 тис. українських громадян. 

У звіті також наголошують: серед усіх безробітних саме мігранти, серед яких і українці, активно виходять на роботу та сплачують соціальні внески.  

У документі підкреслюють, що у Німеччині зростає безробіття, падає попит на робочу силу та відбуваються демографічні зміни, а на ринку праці Німеччини спостерігається висока конкуренція, особливо серед низькокваліфікованих робітників. 

Вихід біженців на роботу важкий, оскільки їм доводиться довго чекати визнання професії. Крім того, у шукачів притулку немає необхідної допомоги у догляді за дітьми. Адже більшість українських біженців – жінки з дітьми, багатьом із них до десяти років.

Фото – Ronnie Darwish /Amal Frankfurt  

Фото – Ronnie Darwish /Amal Frankfurt

Старіння нації та брак кадрів

Експерти вже давно говорять про те, що у Німеччині швидко старіє населення і країні просто необхідні спеціалісти, щоб підтримувати належний рівень економіки та закрити брак кадрів. Зробити це можна, лише інтегрувавши на ринок праці молодих і працездатних мігрантів. 

Наприклад, до 2045 року у Німеччині кількість мешканців пенсійного віку (67 років і старше), збільшиться приблизно на 2,2 млн. Окрім кількох баварських районів, “старітимуть” регіони на сході країни. Ляйпциг має найнижчий середній вік серед східнонімецьких округів – 42 роки, за ним йдуть Берлін із середнім показником 42 роки і Єна – трохи менше ніж 43 роки.

Загальна кількість громадян працездатного віку (від 20 до 67 років) через двадцять років скоротиться приблизно на 2%. У східній частині ФРН місцями працездатних осіб стане на 30% менше.

Читайте також: 

Українських біженців побільшало, кожен п’ятий з них – чоловік

“Робота – це довгострокова перспектива залишитися у Німеччині”: як Агенція з працевлаштування інтегрує українців 

Два роки потому. Яких успіхів досягли українські громадські організації в Берліні 

Визнання дипломів і довгі черги: про проблеми українських медиків та пацієнтів – інтерв’ю з очільницею Українського лікарського товариства

 

Amal, Berlin!
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.