Наркотики, барбекю та сміття: берлінці скаржаться на мешканців Тегеля

Німецькі журналісти опублікували статтю, де описують тотальний безлад навколо колишнього берлінського аеропорту Тегель, що розташований поблизу однойменного озера. Заклад вже понад два роки служить Центром прибуття та притулком для тисяч шукачів захисту у Німеччині, більшість із яких – українські біженці. 

Порушений рай

Берлінець Адріан вже сім років має садову ділянку біля колишнього аеропорту Тегель. “Це був рай”, –  згадує романтично він. Коли аеропорт закрили у 2020 році, все стало просто ідеально. Але після нападу Росії на Україну, коли в Тегелі створили центр прийому біженців,  – ситуація погіршується щодня. 

Відомо, що у Центрі прибуття шукачі притулку живуть місяцями і навіть роками. Хоча від початку це мало бути тимчасове житло. Наразі зайнято 4787 місць із 7 тис. ліжок. 3905 мешканців – громадяни України, а 882 людини – шукачі притулку з інших країн. 

До кінця року влада обіцяє розширити центр ще на кілька тисяч ліжок. Адріан каже, що його хвилює не наявність втікачів від війни перед дверима його альтанки. “Біженцям потрібне житло. Крапка. Але деякі люди тут поводяться поза межами норм сусідства”, – пояснив він журналістам видання Morgenpost.

“Люди п’ють, вживають наркотики”

Адріана турбують великі групи людей, іноді до 30 осіб, які готують барбекю на березі судноплавного каналу Берлін-Шпандауер. “На жаль, вони засмічують територію. Знищують незайману природу набережної. Люди п’ють, вживають наркотики. Вони коляться чи варять наркотики відкрито і просто поруч”.

Журналісти прогулялися в обідню пору набережною і справді побачили чоловіків із грилем, які сиділи з порожніми поглядами серед шприців.  

Державне управління у справах біженців (LAF) уникає відповіді на те, чи відомі проблеми з наркотиками в помешканні для біженців. “У Тегелі не допускається вживання ні алкоголю, ні наркотиків” , – така офіційна позиція. Але якщо поговорити з людьми, які знають умови в Тегелі, стає зрозуміло, що випадки вживання наркотичних засобів там не поодинокі. Поінформовані джерела говорять про організовану торгівлю. Вони переконують – у Тегелі великі проблеми з наркотиками.

Від наркотиків до інших негараздів 

Інший мешканець району Бауер Піпіт каже, що за зовнішнім виглядом серед біженців видно тих, хто вживає крек. “Припарковані поруч автомобілі з українськими чи польськими номерами служать сховищем для приготування їжі, у них і вживають наркотики. Буквально минулого тижня під впливом наркотиків український водій в’їхав у припарковану машину садівника та пошкодив її”, – стверджує він. Авто повністю зруйнувало масивну огорожу на мосту над входом в аеропорт. “Настрій орендарів садів, а також людей, які звикли займаються спортом тут на березі, погіршується з кожним днем”. 

У своїй відповіді на питання Morgenpost речник LAF Саша Лангенбах акцентує на барбекю, а не на наркотиках: “На території центру прибуття TXL заборонено готувати. Вимоги щодо протипожежного захисту не залишають іншого вибору”.

Журналісти описують зону барбекю: “Кущ, за яким туалетного паперу більше, ніж листя. Далі кубометри сміття від їжі. Порожні газові балони, електросамокат у воді, саморобні пристрої для прийому наркотиків та розкидані листи від влади, адресовані людям центру прибуття”.

П’яні йдуть спати в парк

Чиновник із Шарлоттенбурга-Вільмерсдорфа Олівер Шруоффенегер визнає, що існують проблеми, пов’язані з біженцями. Їхні наслідки можна відчути на стороні каналу Шарлоттенбург. “Оскільки нетверезих жителів не пускають до Тегеля, то вони осідають у парках та на вулицях, де їдять, сплять і ходять у туалет”,  бідкається Шруоффенегер. Міські служби досі сперечаються,  хто має прибирати всі ці тонни сміття, які з’явилися вздовж берега. 

Набережна формально є зоною діяльності Управління водних шляхів і судноплавства (WSA). У відповідь на запит Morgenpost там відповіли, що готові втрутитися, якщо буде загроза користування каналом. А от вивіз сміття – справа районних адміністрацій.

За останні два місяці мешканці району кілька разів зверталися в поліцію через поведінку біженців. Але це не дало результатів. Тож вони самостійно полагодили сітки-огорожі, щоб перекрити прохід до річки.