Офіційно Німеччина надала притулок 1,3 млн українців. Більшість – це жінки та діти. З 855 415 українців працездатного віку майже дві третини (541 927) – жінки, повідомило Федеральне агентство зайнятості у відповідь на запит Tagesschau.de.
За даними агентства зайнятості, у квітні в Німеччині проживало 289 тис. дітей і молодих людей віком до 15 років і 117 тис. людей похилого віку віком від 65 років. Вони вважаються непрацездатними.
Мінпраці переконує, що працевлаштовані офіційно 187 тис. українців. Ще 47 тис. зайняті частково (мають Minijob). Тобто цифри таки доволі низькі. Особливо порівнюючи з досвідом інших європейських країн. Яке цьому є пояснення – читайте в статті за посиланням.
Одразу кілька міністрів внутрішніх справ різних земель вимагають припинити виплату допомоги українцям-біженцям.
Чи можуть українців позбавити пільг?
Не можуть. Рішення виплачувати українцям у Німеччині громадянську допомогу (Bürgergeld) було політичним. Директива ЄС про біженство вимагає надання соціальних пільг. Але навіть без законодавчих вимог ЄС у Німеччині було б неможливо позбавити людей коштів на життя.
Це випливає з Першої статті Конституції. Закріплений там принцип людської гідності стосується всіх людей, у тому числі біженців. Скасування соціальних виплат порушило б фундаментальне право на гарантування гуманного прожиткового мінімуму. Бо держава повинна забезпечити людям принаймні ті ресурси, які їм конче необхідні для гідного існування.
Якщо зменшать виплати?
Чимало німецьких політиків вважають постанову, яка прирівняла українців з громадянами Німеччини, несправедливою щодо біженців з інших країн. Мовляв, так українські біженці не мають достатнього стимулу шукати роботу.
Проте різниця між пільгами громадян Німеччини, які отримують українці, та виплатами для інших біженців не така і значуща. Тобто самотні біженці з України на €103 більше на місяць, ніж громадяни інших країн. Сумнівно, що це серйозний стимул. Крім того, серед українських біженців багато жінок, часто з маленькими дітьми, які взагалі не можуть вийти на роботу.
Мартін Роземанн, експерт із ринку праці парламентської групи СДПН, зазначив: “Перешкодами для українських біженців на початку трудового життя є відсутність догляду за дітьми, відсутність мовних навичок і тривалий термін визнання професійних кваліфікацій”. Пропозицію зменшити виплати він назвав “популістською нісенітницею”.
Популізм і “безпечні зони”
Проти різких заяв повернути українців додому “в безпечні західні області” категорично виступила політикиня FDP Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. “Хлопці сидять у теплі та обговорюють, що працює, а що не працює в Україні. В Україні немає безпечного куточка”, – заявила вона на Deutschlandfunk.
“Путін продовжує бомбити об’єкти по всій Україні, а тепер хтось закликає повернути туди жінок і дітей, які, можливо, вже втратили свого батька на фронті”, – обурено повідомив Bild am Sonntag віцепрезидент парламентської групи СДПН Дірк Візе.
Лідер Партії зелених Омід Нуріпур також відхилив пропозиції Союзу. “Звичайно, ми повинні змусити українців працювати ще швидше. Але нові юридичні перешкоди, як ті, яких хоче ХДС, не допоможуть, вони зашкодять”.
Керівниця BSW Сахра Вагенкнехт, наголошує: “Як тільки замовкнуть гармати, люди повинні, звичайно, повернутися на батьківщину”.
Заступниця голови ХДС Карін Прін зазначила: “Переважна більшість людей, які втекли з України, хочуть швидше закріпитися у нас, працювати і готуватися до відбудови своєї батьківщини. Наше завдання має полягати в тому, щоб полегшити їм участь у ринку праці”. Водночас вона звинуватила федеральний уряд у невдачах у цьому плані. Необхідно покращити інтеграцію ринку праці. “Ми не повинні співати пісню друзів Путіна і робити з цих біженців проблему”, – сказала політикиня ХДС.
