Фото – Markus Spiske/Unsplash

Думка аналітиків: Німеччині не уникнути війни з Росією

Після завершення інтенсивних бойових дій в Україні росіянам може знадобитися лише 6-10 років для відновлення своїх збройних сил. Німеччина та НАТО можуть вплинути лише на власний захист, а не на рішення Росії розпочати ще одну війну. Атака розпочнеться, щойно Росія повірить, що удар, наприклад, на країни Балтії, завершиться успіхом.

Такого висновку дійшли співробітники Центру безпеки та оборони Німеччини доктор Крістіан Мюллінг та Торбен Шютц. Їхню аналітичну записку опублікувала Німецька рада з міжнародних зв’язків (DGAP), яка займається розробкою конкретних рішень для розв’язання світових проблем.

Експерти вважають: питання для НАТО та Німеччини полягає не в тому, чи доведеться вести війну проти іншої країни, а лише коли це станеться. У своїй новій стратегічній концепції НАТО описує Росію як найбільшу загрозу миру та стабільності в євроатлантичному регіоні.

Фото – Matias Luge/Unsplash

“Німеччина повинна у найкоротші терміни розбудувати Бундесвер з точки зору персоналу, розширити виробництво зброї та підвищити здатність населення оборонятися. Це можливо лише за умови ментальних змін в суспільстві”, – пишуть автори статті.

За їхніми підрахунками, Росія здатна готувати близько 280 тис. новобранців на рік. За шість років це становитиме майже 1,7 млн, а за десять років – 2,8 млн осіб із військовим вишколом. Також зараз Росія використовує доходи від експорту нафти та газу, щоб перетворити свою збройову промисловість на військову. Крім того, країна імпортує зброю та боєприпаси з союзних держав, таких як Іран і Північна Корея.

Як потрібно діяти

  • Виграти час
    НАТО має використати час, що залишився до закінчення інтенсивних бойових дій в Україні. Це означає посилення підтримки України. Українські збройні сили повинні мати шанс завдати ворогу поразки на своїй території. Це зменшить бойову міць РФ.

Фото – Marek Studzinski/Unsplash

  • Інтегрувати Україну в європейський оборонний сектор

Європа має негайно розпочати співпрацю з Україною, щоб спланувати та реалізувати довгострокову інтеграцію країни в західну оборону та озброєння. Україна вже є частиною західної оборонної системи. Оголошене членство в ЄС і НАТО ще більше посилить цей зв’язок. Конфлікт із Росією, ймовірно, триватиме десятиліттями. Розташування України на кордоні з Росією та Білоруссю означає, що країна й надалі матиме виняткове геостратегічне значення для безпеки Європи.

  • Встановити більш збалансовані відносини зі США

США можуть скоротити підтримку оборони Європи. З цієї причини європейці повинні докласти зусиль, щоб покращити власну військову спроможність. Але і слід встановити більш збалансовані відносини зі США.

Фото – Boston Public Library/Unsplash

  • Перешкоджати видобутку в Росії

Санкції у багатьох випадках виправдали себе. Разом із цим вони мають бути поширені на набагато ширший спектр товарів. Сьогодні російське озброєння базується не на високотехнологічному, а на масовому виробництві. Для ведення війни Росії достатньо технологій, які можуть здатися Заходу застарілими.

  • Німеччина має зробити швидкий і якісний стрибок

Уряд Німеччини хоче перетворити Бундесвер на найсильнішу армію Європи та опору оборони союзників. Для цього доведеться зробити значний стрибок у реконструкції армії, оновленні оборонно-промислової бази та зміцненні стійкості суспільства.

Фото – Daniel/Unsplash

Питання полягає не лише в тому, як політика та суспільство впораються з убитими чи пораненими німцями у разі війни. Йдеться також про покращення захисту від кібератак і дезінформації, кількість яких зросла.

На думку авторів статті, слід запровадити обов’язкове стажування всіх людей віком від 18 до 65 років, які проживають у Німеччині – вони мають отримати досвід у сферах, пов’язаних з обороною країни. Це визначило б активістів, а також потенційно важливі заходи, які необхідно провести у разі кризи.

Читайте також:

Чому німецька економіка сповільнюється і як планують її рятувати

Перформанс до роковин Голодомору: іноземців у Берліні вчили робити їстівні ляльки-мотанки

Українці організували “сліпий” перформанс у Дрезденській опері