На одній із центральних вулиць містечка Нойс поблизу Дюссельдорфа за столиком, укритим картатою скатертиною, сидять двоє туристів із Таїланду і роздивляються меню. Там – сирники, деруни, котлети, вареники та бендерики. За сусіднім столиком – емігрант із Боснії і Герцеговини, він уже замовив вареники з картоплею. “Допоможіть, будь ласка, обрати, – каже боснійцю таєць. – Ми нічого не розуміємо. Я веган, а моя подруга їсть все”. Для веганів у меню багато пропозицій, деякі – рідкість навіть для України: котлети з цвітної капусти, пельмені з веганським м’ясом, деруни класичні або з кабачків, вареники з картоплею, грибами, капустою, а також солодкі – з вишнями. А ще є безлактозні та безглютенові млинці, також із веганським м’ясом та безглютенові сирники.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
За іншим столиком сидить літня пара ромів, чекають на борщ. Жінка бере пачку сиру, партію якого щойно привезли з гуртівні, і каже: “Продайте мені творог. Я ваша постійна клієнтка, майже щодня приходжу обідати!” Але продавати в GastroOma можуть лише те, що виготовили самі — українські страви.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Чи треба вареники з вишнями запікати в духовці?
На початку повномасштабного вторгнення бізнесмен із Хмельницького Денис Кушал був із сім’єю в Європі, тут і залишився. В Україні Денис займався виробництвом побутової та автохімії. А в Німеччині опанував із нуля зовсім новий для себе напрямок – кулінарію. “Банально захотілося «своєї» їжі”, – каже Денис. Майже рік тому він відкрив у землі Північний Рейн-Вестфалія виробництво заморожених напівфабрикатів GastroOma. З невеликого цеху і кафе з кількома столиками бізнес перетворюється на мережЕвий – на умовах франшизи одразу чотири заклади запустили українці в Празі, а нині відкривають і у кількох містах Німеччини (Мюнхен, Дюссельдорф та ін.) – всього 10 філій.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Рецептуру страв GastroOma розробляв українець Олександр Данканич, який живе в Німеччині уже сім років і працював сушефом у ресторані з зіркою Мішлен. Меню для нового українського гастрономічного проєкту він удосконалював вечорами вдома, а до процесу поставився креативно. “Олександр зламав стереотипи виготовлення вареників, – переконаний Денис Кушал. – У жовтні він розробив новий смак – я настільки фантастичних пирогів ще ніколи в житті не їв! Мають назву “Фітнес”: із вівсяного тіста, з кунжутом, а начинка – з лохини та сиру”.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Найбільшу популярність у GastroOma мають саме вареники. Українці охоче купують із картоплею, а німці – з фетою та шпинатом. “Місцеві не розуміли спочатку, як можна поєднати вишню і варене тісто. Досі хтось може спитати, чи треба вареники з вишнями запікати в духовці, чи, може, їх треба розморозити спочатку? А як готувати фаршировані перці? Ми насправді їх рекомендуємо запікати, – розповідає Діана Кушал, дружина Дениса, яка керує GastroOma в Нойсі. – Наприклад, у нас ще є солодкі вареники з малиною і сиром, то доводилося часто пояснювати, що таке солодкий сир. Тому ми спершу проводили безкоштовні дегустації. По-друге, відкрили поруч із магазином кафе – люди хотіли спершу скуштувати весь асортимент, а вже тоді купувати додому. Та й важливо було показати, що сирники їдять зі сметаною, медом і джемом. Згодом в асортименті окремо на продаж з’явилися шкварки. Їх ніхто вдома не робитиме, а смак страв вони змінюють. У майбутньому хочемо подавати смалець із темним хлібом всім, хто чекає на замовлення. Будуть також малосольні огірки і різноманітні українські соуси”.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Діана розповідає, що уже відвикла готувати вдома – часто купує заморожену продукцію на роботі: “Вчора смажили деруни з цукіні. Сьогодні діти замовили сирники з шоколадом. А улюбленою стравою в нашій сім’ї стали вареники з лососем, рикотою і хріном. Це та страва, в яку або закохаєшся, або ні. У нас вони – любов-любов! Але намагаюся споживати помірно, бо шкодить фігурі”.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Денис додає, що німці особливо цінують ручну працю. Хендмейд не може бути дешевим, і вони готові платити за це більше – вареники в GastroOma дорожчі, ніж у супермаркетах.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Сума інвестицій €100 тис.
Зараз Кушал займається масштабуванням бізнесу. В офісній команді вже 10 працівників: відділ маркетингу, стратегії, юрист, бухгалтер, SMM-менеджери – всі українці. Одразу після відкриття Денису почали телефонувати українці з більшості федеральних земель та навіть із Праги – питали про можливість франшизи. Так, у Чехії вже працюють чотири заклади GastroOma, а от у Німеччині справи рухаються значно повільніше.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Умови відкриття нових точок на умовах франшизи такі: сума інвестицій €100 тис., окупність через півтора-два роки. “Наші франчайзі – це або українці з німецьким громадянством, які у ФРН живуть 10-20 років, або українці, які опинилися у Німеччині після повномасштабного вторгнення”, – пояснює Денис.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Для нових філій мають прописані інструкції, правила виробництва, дизайн і етикетку – все, що треба. Декілька місяців відшліфовують усі процеси: як приймати сировину, як її зберігати та за яких температур, коли перевіряти морозилку, скільки начинка може бути без неї. “У Німеччині немає так званих ГОСТів – державних стандартів. Лише рецептура та етикетка. Але якщо написано, що у варенику 50 грамів картоплі, то їх має бути справді 50 і справді картоплі”, – розповідає Денис.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Труднощі із відкриттям нових закладів виникають під час кредитування та пошуку приміщення. “В Україні часто говорять, що ЄС пропонує чудові умови кредитування для бізнесу. Але ви спробуйте отримати ці кредити! Більшості українців відмовляють, бо у них немає кредитної історії. Наш франчайзі з Франкфурта вже вісім місяців чекає на кредит. Але ще більша проблема – знайти приміщення. Зараз у Німеччині десяток охочих відкрити наші заклади за франшизою – наприклад, у Берліні. Але вони не можуть знайти місце”, – розповідає бізнесмен.
GastroOma в Нойсі облаштували в приміщенні колишньої бургерної. Для цього Кушал оформив перевідступ – заплатив, щоб попередні орендарі закрили свій заклад. Утім оформлення всіх документів, ремонт та створення меню все ж відбулося надзвичайно швидко – лише за три місяці.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
“Ми таке в Україні 15 років назад робили”
Саме кредитування для українців на спрощених умовах засновник GastroOma і планує обговорити під час зустрічі з очільником Торгово-промислової палати землі Північний Рейн-Вестфалія. Чиновники самі зв’язалися з ним і запропонували допомогу та підтримку. За їхніми словами, зацікавлені, щоб українці інтегрувалися, починали свої бізнеси та створювали робочі місця.
Денис переконаний, що бути бізнесменом у Німеччині водночас і простіше, і складніше, ніж вдома. “Ті інструменти, які ми використовуємо в Україні, тут не працюють. Маркетинговий підхід зовсім інший – і SMM, і таргетинг. От що в мене спрацювало – це картки, у які наклейки клеять: шоста покупка надає у нас 20% знижки. І ще роздавання листівок на вулиці – ми таке в Україні 15 років назад робили”.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
За словами Кушала, рецепт успіху однаковий у будь-якій країні: якісна сировина, якісна рецептура, якісне виробництво. А маркетинг допоможе розкрутитися. “Це ілюзія, що як ти крутий бізнесмен в Україні, то і тут в тебе все одразу запрацює. Аж ніяк! Треба починати з нуля і набивати гулі”, – ділиться він.
Безпосередньо на кухні в Нойсі працюють семеро українців-шукачів захисту в Німеччині. Іра та Алла з Рівного швидко і вправно ліплять пельмені з зеленого тіста. За годину кожна з них виготовляє 300 штук. Для зеленого кольору у тісто додали шпинатний сік, наступними будуть жовте та червоне – з додаванням морквяного та бурякового. Такі “світлофорні” пельмені охоче їдять діти.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Жінки товаришують із дитинства: разом росли, разом приїхали в Німеччину. Але залишатися тут не планують – згодом повернуться додому до сімей. Вони згадують, як охоче ліпили вареники онукам, і кажуть, що механічна робота руками допомагає відволіктися від гнітючих новин із Батьківщини.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Читайте також:
Зварю тобі борщику. Безкоштовне кафе у Спілці українців у Ганновері
Як готують у берлінській піцерії з топ-100 світу – ФOТO
10 берлінських броварень, які варять своє пиво
Уроки паляниці: як українці закохали Бундестаг у наш хліб
