85 років тому, у ніч з 9 на 10 листопада 1938 року в Австрії та Німеччині стався перший цілеспрямований масовий акт насильства проти євреїв. Його вважають початком активної фази Голокосту – системного знищення єврейського народу, керованого нацистами.
За одну Кришталеву ніч учасники погромів вбили сотні євреїв, покалічили та поранили кілька тисяч. Близько 30 тис. були заарештовані та згодом доправлені до концтаборів. 267 синагог спалили або розгромили, разом із ними – тисячі помешкань та бюро, що належали євреям. Поліція не втручалася, лише поодинокі німці наважилися допомогти своїм співгромадянам.
Чому євреї часто ставали цапами-відбувайлами
Проте ці події, як і Голокост, не були першими проявами антисемітизму у Німеччині. Ще раніше, 100 років тому, 5 листопада 1923 року погром вчинили в кварталі Шойненфіртель, нині центрального району Берлін-Мітте, куди після Першої світової від погромів втікали євреї з Російської імперії. Це був розпал економічної кризи, група німців стояла в черзі за соціальною допомогою. Гроші закінчилися до обіду, у натовпі почали поширювати чутки, нібито в цьому винні євреї, які вранці встигли отримати гроші. Розлючені німці кинулися громити все навколо – протягом наступних двох днів правоохоронці їм не заважали.
Чому ці погроми взагалі мали місце? Причина – міфологізація євреїв та мігрантів в цілому, вважає Дар’я Клінґенберґ, наукова співробітниця Європейського університету Віадріна. І звісно, державна політика.
За словами дослідниці, на прикладі Шойненфіртелю видно, як переплелися на той час у Берліні державна політика, спрямована проти мігрантів і біженців, активна криміналізація бідного населення поліцією та ЗМІ, а також антисемітські й расистські настрої у суспільстві. “На прикладі історії цього конкретного району ми ще раз бачимо, що більшу частину єврейського населення, яке проживало в Німеччині, слід розглядати як мігрантів, що зіштовхнулися не лише з антисемітизмом, а й з расизмом”, – зауважує Клінґенберґ.
Голокост, уроки минулого та їхній вплив на сьогодення
85 років після єврейських погромів питання необхідності захисту євреїв в Німеччині знову порушено – цього разу через події на Близькому Сході. На думку уповноваженого уряду ФРН у боротьбі з антисемітизмом Фелікса Кляйна, помилковим буде говорити про те, що Німеччина через свою історію має імунітет проти антисемітизму.
“Те, що ми спостерігаємо з 7 жовтня – це ненависть до євреїв на небаченому в Німеччині вже багато десятиліть рівні. І все ж таки я хотів би вас запевнити, що зараз не 1938 рік”, – заявляє омбудсмен. На його думку, нині країна живе “у міцній демократії, яка дотримується принципів правової держави, котра себе захищає”.
Те, що кількість злочинів на ґрунті ненависті до євреїв зросла, очевидно. За попередніми даними, у третьому кварталі цього року поліція зафіксувала вже 540 антисемітських злочинів, тоді як у першому та другому їх було значно менше – 379 та 446 відповідно, повідомляє Rheinische Post. Водночас у цій статистиці ще не враховані інциденти, що сталися після 7 жовтня.
Утім, позиція Німеччини як держави однозначно – вона на боці Ізраїлю. “Мені подобається принципова позиція уряду, який підтримує Ізраїль і не дозволяє прихильникам ХАМАС влаштовувати погроми та провокації. Єврейські об’єкти під охороною поліції”, – говорить Олександр Кагановський, голова єврейської громади Харкова, який після початку повномасштабного вторгнення знайшов прихисток у Гамбурзі. За його словами, про факти погроз або нападів на представників спільноти йому невідомо – у північному місті все спокійно. На відміну від того ж Берліна.
Але Кришталеву ніч, як і події сьогодення, можна розглядати і з позиції загальних настроїв щодо мігрантів. “Ставлення до мігрантів як до нібито небезпечної кримінальної групи населення, постійні контролі, рейди поліції, публікації в бульварній пресі, – все це і в наш час породжує расистські уявлення про біженців і жителів Німеччини з міграційним корінням”, – стурбована Дар’я Клінґенберґ.
“Важливо розуміти, що расизм і антисемітизм походять не тільки від небезпечних настроїв у суспільстві, а й від державних структур, які цим настроям не протистоять. І я не впевнена, що німецьке суспільство цей урок уже засвоїло”, – підсумовує дослідниця.
Сьогодні по всій Німеччині біля кожного каменю спотикання з іменами вбитих під час Голокосту євреїв з’явиться свічка. Nie wieder ist jetzt.
