Напередодні Дня Незалежності в Німеччині стартувала термінова кампанія “Стань голосом полонених українців”. У російському полоні нині перебувають понад 25 000 українських громадян. Активісти намагаються привернути увагу до їхніх доль. Багато бранців потребують невідкладної медичної допомоги. Зусилля об’єднали одразу кілька організацій, зокрема, Common Sense Communication, Центр прав людини ZMINA та “Віче”.
За Німеччиною ключова роль
Правозахисники наводять страшні факти, коли звичайних українців викрадали з домівок. Йдеться про цивільних осіб, серед них жінки та літні люди.
У центрі уваги поки чотири особи: Микола Петровський, Ірина Горобцова, Євгеній Пришляк та Артем Баранов. Чоловіки потребують термінової медичної допомоги, а Ірина є правозахисницею. Німців просять висловитися на захист бранців, звернутися до посольства Росії в Німеччині зі запитами. Кампанія також закликає ділитися історіями Миколи, Ірини, Артема та Євгена в соціальних мережах.
“Ця кампанія запрошує німців об’єднати зусилля на знак солідарності. Йдеться про підвищення обізнаності та захист полонених українців. Німеччина може відіграти ключову роль у просуванні прав людини та справедливості у сильнішій Європі”, – зазначає Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA.
Кампанія визнає ключову роль Німеччини у підтримці України та її народу.
Як долучитися до кампанії
Організатори звертають увагу, що наразі немає комплексного рішення проблеми незаконно ув’язнених росіянами громадян України. Проте, привертаючи увагу влади РФ до полонених, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям, можна посприяти поліпшенню умов їхнього утримання і, зрештою, звільненню. Німецьку аудиторію закликають “стати голосами тих, кого не чують, тих, хто потребує. Адже про тих, про кого мовчать, легко забути”, – йдеться у зверненні до німецьких громадян.
“Кожен пост, кожна згадка імен українців, які потребують невідкладної медичної допомоги, важлива. Коли ми проливаємо світло на людей та їхні історії, ігнорувати їх стає важче. Ми хочемо подякувати німцям, які підтримують Україну та її народ, і просимо їх стати частиною нашої кампанії, адже разом ми можемо врятувати життя”, – переконана Діна Заїка, координатор кампанії.
Небайдужих німців просять писати звернення до посольства РФ. Для цього вже заготовлені шаблони на ім’я посла. Долучитися до акції можна через сайт. Там вказано електронну адресу для листів. Також є інструкція для поширення інформації про українських в’язнів в соціальних мережах. Пропонують використовувати хештеги англійською та німецькою мовами – #VoiceofCaptiveUkrainians #StimeDerGefongenenUkrainer
Історії бранців
Микола Петровський у 2012 році внаслідок автокатастрофи втратив втратив частини ноги, травмував голову та щелепи. Проблеми зі здоров’ям не завадили йому волентерити і розносити хліб під час початку активних бойових дій. Його викрали ще 27 березня. Родичам відомо про застосування тортур.
Ірина Горобцова відмовилася виїздити з окупованого Херсону. Багато допомагала співгромадянам та вела активну правозахисну діяльність. Її викрали з дому 13 травня, у день народження. Жінку довго шукали і департамент МВС Криму підтвердив її перебування в СІЗО Сімферополя.
Активіста з Нової Каховки Євгена Прісляка затримали 13 серпня 2022 року. Його звинуватили у шпигунстві. Йому вдалося передати родині звістку про жахливі умови ув’язнення українців. У будівлі під назвою “Офіс командира” утримували десятки чоловіків та жінок, у тому числі поранених та хворих.
У Артема Баранова з Нової Каховки вроджена вада серця та панкреатит. Після викрадення його тримали в підвалі відділку поліції, згодом етапували до табору для військовополонених в Севастополі. Далі переводили з однієї російської тюрми до іншої. Його звинувачують у шпигунстві. Офіціно його місце перебування не повідомляють.
