Музей по-нашому: безкоштовні екскурсії українською в Гумбольдт-Форумі

Один із найбільших берлінських музеїв – Гумбольдт-Форум – підтримує українців із перших днів повномасштабного вторгнення. Спільно з Ukraine-Hilfe та Hoffnungstaler Stiftung Lobetal інституція провела кампанію зі збору коштів для України. Також музей пропонує українцям безкоштовний вхід на платні заходи і влаштовує екскурсії та читання книг для дітей українською мовою. З листопада 2022 р. заходи для українців у Гумбольдт-Форум проводить культурологиня Роксолана Лудин. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона знайшла прихисток у ФРН та отримала в музеї мистецьку стипендію для українців. 

(фото – Дарка Горова)

Під час безкоштовних екскурсій дорослим українцям пропонують роздивитися всесвітньо відомі “бенінські бронзи”, помилуватися мистецтвом країн Азії, а дітям – виготовити ляльки для традиційного індонезійського театру тіней Ваянг та послухати героїчні історії про Мауї – напівбога з Полінезії. 

(фото – Дарка Горова)

Довідка “Амаль Берлін”

Гумбольдт-Форум назвали на честь братів Гумбольдт – знаменитих німецьких вчених. Їхнє ім’я носить і Берлінський університет, розташований неподалік на Унтер ден Лінден. 

Раніше на місці музею знаходилася резиденція німецького монаршого роду Гогенцоллернів. У Другій світовій війні будівлю сильно пошкодили, а в часи НДР взагалі знесли. Влада Східного Берліна вирішила побудувати натомість Палац Республіки, де проходили засідання Народної палати НДР. Під час будівництва використовували азбест, відомий канцерогенними властивостями. Тому у 2008 р. Палац теж знесли і протягом років на площі була пустка. 

Будівництво нової будівлі – сучасного музейного комплексу – тривало понад сім років і коштувало €677 млн. Туди перенесли експонати з так званих “неєвропейських” музеїв Берліна – мистецтво Азії, Африки, Латинської Америки тощо. Таке рішення ухвалиличерез біографію Гумбольдтів. Олександр займався вивченням культур народів Південної Америки. А його брат Вільгельм досліджував мови Південно-Східної Азії та Тихоокеанського регіону. 

(фото – Дарка Горова)

Щомісяця в Гумбольдт-Форумі проводять 5-6 екскурсій українською мовою. Під час музейної прогулянки “Мауї – напівбог, герой із Полінезії” школярів спершу запрошують до зали Океанії. Там вони дізнаються про міфологічні подвиги Мауї, а потім малюють та грають сценки про нього. 

(фото – Дарка Горова)

Майстер-клас для дітей із виготовлення ляльок індонезійського театру тіней Ваянг починається в залі, присвяченому Азії. Спершу треба дізнатися, як фігурки виглядають, чому мають червоне, біле чи синє забарвлення, про що розповідається у виставах.

(фото – Дарка Горова)

А згодом діти самі вирізають із паперу свої ляльки і ставлять із ними невеликі вистави. Більшість сюжетів театру Ваян взяті з класичних індійських епосів – “Рамаяна” і “Махабхарата”, в яких добро перемагає зло. 

(фото – Роксолана Лудин)

(фото – Роксолана Лудин)

А дорослим після екскурсії пропонують обмін думками. Особливо актуальна сьогодні в Німеччині дискусія про повернення творів мистецтва, вивезених у колоніальну епоху до Німеччини, Франції, Великобританії. 

(фото – Дарка Горова)

“Бенінські Бронзи” – найактуальніша, найгарячіша тема в мистецькому середовищі Німеччини, тому ми пропонуємо її досить часто, – розповідає “Амаль Берлін” доктор Патрік Гельбер, науковий співробітник відділу освіти та медіації. – Міністерка МЗС разом із представниками німецьких музеїв літала в Нігерію і урочисто передала частину експонатів із нашого музею на їхню батьківщину. Зараз на місці, де вони стояли – лише фото”. В рамках мистецької стипендії, Роксолана працювала в групі з нігерійськими та німецькими мистецтвознавцями. “І це був крутий інтернаціональний проєкт!” – вважає Патрік. А Лудин тепер проводить екскурсії про Бенінське царство. 

(фото – Дарка Горова)

Сьогодні це територія Нігерії. Ще у 15-16 ст. у Бенінському царстві творили надзвичайно вправні митці і ремісники. За наказом оба (правителів царства) вони створили багато красивих творів мистецтва – здебільшого в техніці бронзового лиття та механічної обробки дерева і слонової кістки. В такий спосіб царі Беніна хотіли увічнити видатні події та свої героїчні подвиги. Тому здебільшого твори мистецтва прикрашали королівський палац. У 19 ст. британці пограбували його і “Бенінські бронзи” розʼїхалися музеями та приватними колекціями європейців. 

(фото – Дарка Горова)

(фото – Дарка Горова)

(фото – Дарка Горова)

Дискусія про розкішне, незаконно привласнене (росіянами) мистецтво актуальна і для України. “На прикладі Німеччини, яка повернула частину експонатів Нігерії, ми обговорюємо з групою після екскурсії, кому належать експонати в музеях. Де їхнє справжнє місце? Чи потрібно повертати колонізовані твори мистецтва? Як історія про Бенін відгукується в нашій історії», – пояснює Роксолана Лудин. 

(фото – Дарка Горова)

Учасниці екскурсії, психологині Ніні Вербицькій сподобалося. Каже: дуже імпонує, що культурні заходи стають доступними для української громади. Це допомагає інтеграції та відкриває нові можливості для розвитку. 

(фото – Дарка Горова)

Анонси дитячих екскурсій Роксолана публікує в цій телеграм-групі, а дорослих – у цій. Також інформація з’являється у спільноті “Українці в Берліні”.

(фото – Дарка Горова)

До речі: щосуботи і щонеділі в Гумбольдт-Форум, на другому поверсі в залі з човнами (Океанія) з 14:00 до 18:00 відкрита VR-станція (віртуальної реальності) для дітей від 9 років. Долучитися можна безкоштовно, гра триває до 15 хв. До атракціону жива черга, іноді потрібно довго чекати.

Сайт музею Гумбольдт-Форум. 

(фото – Дарка Горова)