У Німеччині користування піратськими сайтами – серйозне порушення і може обернутися величезним штрафом. Деякі онлайн платформи, якими звикли користуватися українці, тут часто недоступні чи мають обмеження для іноземних територій. Наталка Якимович взялася дослідити, як і де в Берліні можна дивитися українське кіно чи іноземні фільми та мультики українською.
Takflix – незалежний культурний проєкт про українське кіно
Є кілька причин, чому саме цей онлайн кінотеатр – головна рекомендація. По-перше, на платформі величезна бібліотека української класики та сучасних фільмів. По-друге, вам не потрібно оформлювати підписку на місяць, ви можете купити лише один перегляд фільму. А ще можете заплатити і подарувати кіно комусь зі знайомих. Ціна на популярні стрічки сягає 95 грн, тобто, як звичайний квиток в українському кінотеатрі і значно дешевше німецьких. Серіали можуть бути дорожчими.
Takflix – це незалежний культурний і соціально орієнтований проєкт. 10% з кожного квитка перераховують у фонд “Повернись живим”. До 50% від продажів отримують творці фільмів, або їх представники. Іноді правовласниками можуть бути одразу кілька компаній чи людей.
Заснувала платформу відома українська режисерка, лауреатка Каннського кінофестивалю, Надія Парфан. Ідея створення платформи з’явилася після завершення прокату в кінотеатрах її стрічки “Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго”. За словами авторки, адміністрація кінотеатрів, попри схвальні відгуки і гарні продажі квитків, не погоджувалася продовжувати прокат фільму, хоча завдяки “сарафанному радіо” потенційних глядачів було достатньо.
Надія згадує: “Це була погана типова ситуація. Фільм тиждень у кіно, всі квитки розкуплені, але менеджмент кінотеатрів відмовляє у продовжені показів. Фільм вийшов у жовтні 2019 року. Це був період міні ренесансу українського кіно. Запрацювала державна підтримка і з’явилося багато цікавих фільмів, зокрема, “Мої думки тихі”. І я подумала, це ж я не сама зі своїм фільмом у такій ситуації?! І вже за кілька місяців ми запустили нашу платформу”
.
Надія Парфан мала досвід роботи в комунікаціях. Вона багато років займалася промо фільмів, тож розуміла, що глядачі потребують різних стрічок, а не лише голлівудських блокбастерів: “Я дуже вірю в глядачів і аудиторію. Це такий метчінг, як в Тіндері, таке магічне співпадіння – якщо люди старалися і робили фільм, значить буде глядач, який його оцінить. Це дуже сумно, коли вкладені гроші, державні, зокрема, а фільми лежать на полицях після тижня прокату”.
Зараз на платформі Takflix представлено практично усі українські фільми останніх років. Декотрі виходили одразу після фестивалів і прокату в Україні. Майже всі резонансні стрічки відкриті для перегляду у Німеччині. Зокрема, рекомендую подивитися “Мої думки тихі” з прекрасною Ірмою Вітовською-Ванца, “Стоп-Земля” Катерини Горностай та мультик “Віктор Робот”. З класики обов’язкові до перегляду “Тіні забутих предків” геніального Сергія Параджанова та “Пропала грамота” з Іваном Миколайчуком.
Netflix – світові блокбастери з українським перекладом
Американська платформа популярна і у Німеччині. Вартість послуги вираховується помісячно – від €4,99 до €17,99 на місяць, залежно від пакету. Припинити користування можна в будь-який момент. Тут широкий вибір, у першу чергу, американського кіно та серіалів. Є окрема сторінка з дитячим контентом. Серії “Губки Боба” та серіали для підлітків із чудовим дубляжем українською.
Наповнення залежить від геолокації користувача. Тобто, якщо ви відкриваєте зареєстрований в Україні обліковий запис у Німеччині, то бачитимете лише ті фільми, які купили для показу на території ФРН. Багато фільмів мають український переклад або субтитри, зроблені нашими студіями “Так треба продакшн” та Postmodern. Тобто усі найпопулярніші продукти можна подивитися без знання німецької чи англійської. Але не варто шукати на платформі серіали “Кайдаші” чи “І будуть люди”, вони поки доступні на Netflix лише на території України. Декотрі європейські фільми мають переклад тільки російською.
Варто зазначити, що після 24 лютого 2022 компанія оголосила про вихід з російського – величезного – ринку, і рішуче відмовилася від своїх стратегічних планів щодо його завоювання, тобто – від значних прибутків. Netflix також зупинила виробництво кількох спільних із Росією проєктів.
На жаль, німецькі фільми на Netflix рідко мають субтитри і майже ніколи не перекладаються навіть англійською. Тож зрозуміти місцеві смаки і контексти досить складно. Також тут багато турецьких та корейських кінокартин із німецькими субтитрами. Можливо з часом Netflix додасть більше і наших фільмів. Зокрема відомо, що стрічка “Борщ. Секретний інгредієнт” з Євгеном Клопотенком уже доступна у Румунії, Угорщині, Латвії та Чехії. Її придбали для показу у Східній Європі, але наразі не в Німеччині. На німецькому Netflix можна подивитися лише серіал “Слуга народу” та стрічку про Революцію гідності – “Україна у вогні”.
Український кіноклуб в Берліні CineMova eV
Український кіноклуб CineMova eV з’явився в Берліні в 2009 році. Покази з субтитрами німецькою чи англійською відбуваються раз на місяць. Зараз кіномани збираються у кінозалі Brotfabrik. Головна мета організаторів проєкту – розказувати про Україну мовою критичного кіно, заохочувати німців дізнаватися більше про нашу країну.
Одна з засновниць ініціативи Олександра Бінерт згадує: “Коли я приїхала сюди у 2005 році, то здивувалася, що Україна не існувала на ментальній карті німців. І я вирішила, що через відомий мені формат кіноклубу, буду заохочувати їх розуміти Україну. Захотілося, щоб люди побачили, що ми крута країна. Мову кіно розуміють усюди. Якось дуже здивували американці, які зізналися, що вперше подивилися не американське кіно”.
На покази кіноклубу часто приходять не лише німці та українці, але й поляки, угорці тощо. Олександра підкреслює: “Для нас це дуже цінно, що аудиторія широка, бо це про місточки в Берліні, про зв’язки між конкретними людьми з різних громад. Цього року у нас проєкт, де ми показуємо фільми з України про права людини. Його фінансує міський центр політичної освіти”.
25 травня, о 20:00 у кінозалі Brotfabrik відбудеться показ фільму кримськотатарського режисера Нарімана Алієва “Додому”. На дискусію прийдуть представники ініціативи Berlin Info-Point Krim.
Кіноклуб “Запорожець” – свій до свого
Активістка Жора Євич зізнається, що насправді хотіла організовувати літературні, а не кіно вечори. Проте почала допомагати товаришу з організацією показу його короткометражки про українських геїв і “не спинилася”. Так виник Кіноклуб “Запорожець“. Згодом знайшлася галерея, яка була готова надавати приміщення під українські заходи. Проте виникали питання щодо авторських прав і Жора почала співпрацювати з Довженкоцентром. Саме для нього на показах і збираються пожертви. Виключення зробили під час показу фільму Леся Саніна “Поводир”, за бажанням режисера, кошти перерахували для майстерні кобзарів. Презентацію заходу ж провів один з авторів сценарію – письменник Олександр Ірванець.
Жора міркує над питання, як залучити місцеву аудиторію? “У нас переважно збираються українці. Ті, хто любить кіно, або ті, хто лише відкриває для себе український кінематограф. Тобто, це гарно, що приходять близькі люди, ми можемо спілкуватися, але хочеться трохи зацікавати і німців нашим кіно”, – зізнається активістка.
Hackesche Höfe Kinо для малюків
Уже майже рік невеликий кінотеатр в центрі району Мітте (Rosenthaler Str. 40-41, 10178 Berlin) показує відомі, переважно, американські мультфільми українською мовою. А зараз там вже кілька тижнів триває показ мультика “Мавка. Лісова пісня”. Анімація за мотивами твору Лесі Українки з великими успіхом йде в прокаті багатьох країн світу. Сама стрічка з’явиться за кілька місяців і німецькою мовою. Але діти українських вимушених переселенців подивилися її практично одночасно зі своїми однолітками, які залишилися в Україні. Квитки коштують €5.
Старий, добрий YouTube
Перегляди на YouTube теж не суперечать німецькому законодавству, проте часто туди потрапляють роботи з порушеннями авторського права. По-простому, їх крадуть і викладають у мережу. Звісно, це ваше право дивитися такі фільми чи ні, але, мабуть, вам би теж було прикро, якби ви не отримали гроші за роботу. Кіно – дуже дороге задоволення, над яким працюють сотні людей, орендується техніка, шиються костюми і, звісно, всі розраховують повернути вкладені гроші і заробити.
На ютубі трапляється і легальний контент, який заливають самі виробники. Наприклад, Film.ua відкриває на своєму каналі більшість серіалів після показу по телебаченню. Доступні нові стрічки “Зірки за обміном”, “Скажене весілля”, “Фокстер і Макс”. Також компанія відкрила доступ до фільму Влада Климчука “Найкращі вихідні”. Це комедія, яка розповідає про пригоди німця в Києві, під час проведення фестивалю “Атлас Вікенд”. Стрічка – гарна можливість поностальгувати за довоєнною столицею і трохи вдихнути безтурботного мирного життя.
Ще раз про правила
Правила Європейського Союзу щодо перегляду фільмів в інтернеті досить суворі. Штраф за завантаження фільмів з безкоштовних, тобто “піратських” сайтів, може сягати від кількох сотень до €1000. Те саме стосується й нелегального завантаження відеоігор або музики.
Якщо ж ви отримали такий штраф – не поспішайте його сплачувати. Вивчіть реквізити, бо такі ж псевдоплатіжки часто надсилають і шахраї.
Нелегальні сайти досить легко розпізнати. Якщо вам пропонують до перегляду фільм, який паралельно йде у кіно – вірогідність на 99%, що ви на піратському ресурсі. На таких сайтах часто багато реклами різних онлайн-казино. Фільми йдуть обрізані, або в поганій якості.
До легальних стрімінгових платформ також належать українські – SWEET.TV, MEGOGO та закордонні – Amazon Prime, Apple, Sky, Disney Plus. Свої відкриті медіатеки мають більшість німецьких телевізійних каналів, зокрема, RTL, ARD і ZDF. Проте перекладу там не буде.
