Цього року з основного бюджету Німеччини федеральним землям виділять додатковий мільярд євро на витрати для прийому та утримання біженців. Такий попередній підсумок спеціального саміту за участі канцлера ФРН Олафа Шольца. Керівники муніципалітетів уже розкритикували це наче щедре рішення.
Скільки коштують біженці?
Уряд прогнозує, що загалом витрати на біженців, включно з українцями, становитимуть €16 млрд на рік. З них €3,75 млрд покриє федеральний бюджет, решту – місцеві уряди.
Керівники земель напередодні саміту домагалися повернення до динамічної системи фінансування, що існувала в Німеччині до 2021 року. Тоді витрати вираховувалися автоматично і залежали від поточної кількості прохачів притулку в тій чи іншій землі. Уряд цю пропозицію відхилив і створив робочу групу з довгострокового планування витрат на біженців. Результати обіцяють оприлюднити аж у листопаді. На думку Олафа Шольца, додатковий мільярд варто витратити на диджиталізацію роботи відомств у справах іноземців.
Що не так із мільярдом?
Проміжне рішення уже зазнало критики від багатьох учасників засідання. Так голова Конференції глав урядів федеральних земель, прем’єр-міністр Нижньої Саксонії Штефан Вайль заявив, що цей мільярд “важливий, але не вирішує основну проблему”. За його словами, у перші місяці поточного року кількість біженців суттєво зросла, але все ще не досягла піку, тоді як “літні місяці, коли кількість тих, хто прибуває, є особливо високою”, ще попереду.
Жорсткішу критику висловили представники Баварії, Саксонії та Саксонії-Ангальт: “Передбачене федеральним урядом збільшення фінансування на мільярд євро є абсолютно недостатнім і жодним чином не відповідає напруженій ситуації на місцях”.
За даними служби міграції, за перші чотири місяці 2023 року Німеччина отримала 101 981 прохань про притулок, тобто на 78% більше, ніж за аналогічний період минулого року. І в цій статистиці не враховані громадяни України, для яких спростили процедуру і вони отримують захист без подачі прохання про притулок.
Багато німецьких земель ще пів року тому відзвітували, що досягли межі можливостей щодо прийому та розміщення біженців, і питання не в грошах, а в недостатній інфраструктурі. На будівництво додаткового житла, садків та шкіл потрібні роки і планомірне тривале фінансування.
Берлін та Бранденбург хочуть більше
Рішення про додатковий мільярд лише частково задовольнило керівників Берліна та Бранденбурга. “Мені б хотілося більше”, — сказав мер Берліна Кай Вегнер у Палаті представників. Він би хотів, щоб замість разової виплати влада врахувала довгострокову перспективу. За його словами, біженці постійно прибувають до Берліна і це “напружує ситуацію”. Вегнер би хотів більш рівномірного розподілу новоприбулих по країні. Мер назвав позитивним рішення про будівництво додаткових шкіл та садочків. Адже давно відомо, що Берлін вичерпав варіанти соціального житла і терміново потребує нових помешкань. Саме тому роботу центру прибуття в Тегелі продовжили до осені. Адже це домівка для 4,5 тис. осіб.
Прем’єр-міністр Бранденбургу Дітмар Войдке вважає, що вимоги федеральних земель щодо фінансування ще не виконані. Результати зустрічі в канцелярії він назвав “ще одним проміжним кроком до спільної політики щодо біженців у Німеччині”.
Різкіше висловився міністр внутрішніх справ Бранденбурга Міхаель Штюбген. Він звинуватив канцлера Олафа Шольца у недостатніх зусиллях, щоб розвантажити муніципалітети. “Проблеми на місцях існували місяцями, і вчора канцлер не дав нам більше, ніж заяви про наміри”, — сказав Штюбген. Він наполягає на необхідності запровадження прикордонного контролю, який би дозволяв одразу відмовляти у прихистку тим, кому відмовили інші європейські країни.
Новий сенатор Берліна з соціальних питань Кансел Кізілтепе припускає, що до кінця року в Берліні потрібно буде розмістити ще 10-12 тис. осіб. Тому цього року Берлін хоче відкрити три модульні будинки. За останні роки місто побудувало вже 29. Зараз там проживає 9 тис. людей.
Німці не хочуть надалі приймати біженців?
Саміт відбувся на тлі зростаючої критики населення Німеччини на адресу правлячої коаліції. На думку виборців, влада приділяє надто мало уваги проблемам, що виникли внаслідок значного припливу мігрантів.
Соціологи вперше зафіксували сумніви німців у необхідності збереження права на притулок у Німеччині в нинішньому вигляді. Такого не було навіть у період гострої міграційної кризи 2015-2016 рр. За даними опитування Allensbach, лише 39% респондентів підтримують чинне міграційне законодавство, практично кожен другий (49%) вимагає його посилення. Саме тому заходи на саміті щодо спрощення депортації біженців, чиї прохання було відхилено, цілком можуть викликати схвалення у населення Німеччини.
Такий самий скепсис щодо чинної практики прийому біженців зафіксувало й опитування Deutschlandtrend. Більше половини опитаних (52%) хотіли б, щоб Німеччина приймала менше біженців. Водночас переважна більшість респондентів висловилися за те, щоб Німеччина продовжила приймати біженців від воєн і громадянських конфліктів, жертв голоду та стихійних лих і жертв політичних і релігійних переслідувань (підтримка – від 84% до 70%).
Остання хвиля міграції принесла в країну, за статистичними підрахунками, майже 1,3 мільйона мігрантів, з яких близько мільйона – громадяни України. 71% відсоток опитаних зазначили, що біженці живуть поруч із ними.
Українцям раді на роботі
З обох опитувань складається однозначна картина – німці бачать від припливу мігрантів більше мінусів, аніж плюсів. І хоча загалом німці відчувають великий скепсис щодо шансів прибулих біженців на працевлаштування, шанси конкретно українських біженців вони оцінюють вище, ніж інших: 50% проти 12%.
При цьому значна більшість учасників дослідження Deutschlandtrend (61%) проти прийому іноземців, які розраховують отримувати лише соціальні виплати. Соціологи Allensbach уточнюють: 55% респондентів висловилися за зміни міграційного законодавства, які б легалізували статус у ФРН кваліфікованих кадрів, навіть із початковими знаннями німецької мови.
